КОММЕНТАРИИ 1804
Александр Сурков
Книги Александра Суркова ,он-же Трубников, отвратительны как по слогу,так и по содержанию. Отвратительная русофобская мерзость.
алекс53 28-03-2024 в 23:37 #191912Николае Карпати
Полезно прочитать работающим в ЧОПах охранникам
Ярослав 28-03-2024 в 23:25 #191911Пол Уильям Андерсон
Ну да, а что вы удивляетесь?
Цвет хаки - родной наш цвет, и если обложка цвета родного, то надо ждать и родного контента...
Александр Романович Беляев
Картинки - моего детства!
Полнота - реально всё!
От души благодарен!
Александр Сергеевич Донских
Роман достойный быть у всех! Читаем, братья и сестры!
Читатель 25-03-2024 в 07:40 #191906Александр Сергеевич Донских
Камень надо читать. Поверьте на слово. П.
П. 25-03-2024 в 07:17 #191905Антон Владимирович Генералов
Очень бы хотелось продолжения☺️ Книги очень понравились хорошие персонажи хороший сюжет читается на одном дыхании....
Спасибо огромное автору
Vitali4ka 24-03-2024 в 18:21 #191904
Один із зачинателів «наукової» поезії в Україні. Член «Гарту», ВУСППу.
Народився 21 серпня 1888 року в Кракові (на той час — Австро-Угорщина) в єврейській родині. Коли майбутньому письменнику виповнилося п'ять років, сім'я переїхала до м. Станіславова (нині — Івано-Франківськ) у Східній Галичині. Там Ґадзінський закінчив реальну польську школу (1906) і вступив до Львівської вищої політехнічної школи (1907–1909).
Упродовж 1909-1910 років перебував на військовій службі, далі навчався на фізико-математичному факультеті Віденського університету (1910-1913).
Від серпня 1914 року — доброволець УСС, в їх Легіоні воював на Тернопільщині в 1915-1916 роках, потрапив у російський полон. У липні-вересні 1920 року в Тарнополі, працював у «Всегалвидав». У 1920 році перебрався на Наддніпрянську Україну. Належав до літературних організацій Спілки пролетарських письменників «Гарт», «Село і місто», ВУСПП.
1918 року вступив до КП(б)У, брав активну участь у партійному й громадському житті. Редагував журнал «Пролетарська освіта» (1920). Від 1921 року — у Москві, один із засновників літгрупи «Село і місто», автор збірки поем «З дороги» (1922).
1923 року виступав проти формального методу в літературознавстві. Від 1925 року — викладач одеських вищих навчальних закладів, редактор журналу «Блиски» (1928-1929).
Автор поем «УСРР», «Айнштайн», «Земля» (всі — 1925), «Заклик Червоного Ренесансу» (1926), «Розум» (1929), поетичних збірок «З дороги» (1922), «Не-абстракти» (1927), фантастичної повісті «Кінець» (1927), збірки статей і рецензій «Фраґменти стихії» (1927). У рукописі залишився роман-трилогія «Звільнення України», а підготовлені до друку «Нотатки з історії української літератури» безслідно зникли.
Один із лідерів «Гарту», голова одеської філії Держвидавництва України.
Як публіцист виявив себе під час літературної дискусії 1925-1928 (низка статей в журналах, кн. «На безкровнім фронті»). Експериментував із вживанням у високій поезії нових, промислових слів та значень: «бунтоносний чавун», «пегас на тракторі».
Пішов із життя 11 серпня 1932 року в Одесі від хвороби серця (за іншими відомостями — від сухот). Існують припущення, що покінчив життя самогубством, оскільки розчарувався в комуністичних ідеалах.
Автор: Володимир Ґадзінський Жанр: Научная Фантастика Серия: - Год издания: 1927 Язык книги: украинский Страниц: -
|
Науково-фантастична маленька повість Володимира Антоновича Ґадзінського (1888-1932, псевдоніми — Йосиф Гріх, Оскар Редінг, Трильський) про світову катастрофу 2683 року. Видана в Одесі видавництвом "Гарт" у 1927 році. ... Полное описание книги