Покальчук Юрій Володимирович - 10 книг. Главная страница.

Юрій Володимирович (Юрко) Покальчук (* 24 січня 1941, Кременець, Тернопільська область, УРСР — † 10 вересня 2008, Київ) — український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, голова міжнародного відділу Спілки письменників України,
президент Асоціації українських письменників.
Народився 24 січня 1941 року в Кременці в сім`ї краєзнавця. Його мати, Оксана Тушкан, була праправнучкою молодшої сестри Миколи Гоголя. Дитинство і юність провів в Луцьку, там же закінчив школу, вчився в педінституті. Потім вступив до Ленінградського університету (факультет східних мов). У СРСР був першим перекладачем аргентинського письменника-культоролога Хорхе Луіса Борхеса. Окрім нього, перекладав Хемінгуея, Селінджера, Кортасара, Амаду, Маріо Варгаса Льосу, Кіплінга, Рембо і безліч інших. Написав більше 15 художніх творів.
Знав 11 іноземних мов, вільно володів польською, англійською, іспанською, французькою. Багато подорожував; відвідав 37 країн. Читав лекції у Великобританії, США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Португалії, Іспанії, Польщі, Росії.
Покальчук - фігура в українському літературному маленькому світі неординарна. Його «коником» в літературі були еротико-психологічні романи. Твір Покальчука «Ті, що на споді» взагалі вважається першою українською еротичною книгою. Після її виходу в світ на книгу вийшло 56 рецензій, і лише 10 з них були позитивними. «Я вважаю, що заборонених тем в літературі немає, є погано написані!» - говорив сам автор.
За «Провідника» у літературному житті Ю. Покальчук вважав Василя Стуса.
Своєрідним «хобі» Покальчука була турбота про підлітків, що виховувалися в колоніях. Для нього ця сторінка в житті почалася ще в 1986 році, після відвідин Прилуцької колонії. З тих пір - більше 20 років - Покальчук незмінно займався проблемами неповнолітніх злочинців, і навіть зняв спільно з режисером Максимом Бабаковим документальний фільм про підліткову колонію «Зона особлівої уваги».
Найближчими друзями називав Ігоря Римарука, Юрія Андруховича і Любка Дереша.
Помер 10 вересня 2008 року після тривалої хвороби.

Хто ти? (1976)
І зараз, і завжди (1981)
Кольорові мелодії (1984)
Кава з Матагальпи (1985)
Великий і малий (1986)
Шабля і Стріла (1990)
Химера (1992)
Блакитне сонце (1996)
Те, що на споді (1998)
Двері в... (1999)
Озерний вітер (2000)
Інший бік місяця (2000)
Інше небо (2001)
Одісей, батько Ікара (2001)
Вони кажуть (2002)
Час прекрасний (2002)
Таксі блюз (2003)
Окружна дорога (2004)
Заборонені ігри (2005)
Паморочливий запах джунглів (2005)
Хулігани (2006)
Кама Сутра (зібрання творів) (2007)
Не наступайте на любов (збірка віршів) (2007)
Анатомія гріха (2008)
Просто любити (2008)