КОММЕНТАРИИ 1842
Андрей Но
Очередная часть "Субъекта" Андрея Но поражает своей глубиной и провокативностью. Автор не только создает захватывающий мир сверхспособностей, но и исследует фундаментальные вопросы человеческой природы и возможностей нашего разума.
Книга бросает вызов привычным представлениям о том, что значит быть человеком. Она заставляет задуматься о границах нашего сознания и потенциале, который таится в наших собственных умах. Рекомендую эту книгу всем, кто интересуется интеллектуальной фантастикой, психологическими исследованиями или просто хочет задуматься о том, на что мы способны как вид.
Илья Валерьевич Деревянко
Закончив последнюю страницу "Подонков", я закрыл книгу, ошеломленный и погруженный в раздумья. Взгляд Деревянко на жестокий и безжалостный мир преступности оказался одновременно захватывающим и ужасающим.
Каждый персонаж, от безжалостных бандитов до их жертв, был изображен с поразительной глубиной и нюансами. Действие было напряженным и не отпускало меня до самого конца, заставляя нетерпеливо переворачивать страницу за страницей.
История оставила горький привкус, заставив меня задуматься о моральном упадке и развращающем влиянии власти. Сильная и провокационная, "Подонки" - книга, которая останется со мной надолго после ее прочтения, оставляя след не только в моем разуме, но и в моем сердце.
Вера Николаевна Фигнер
Прочитав "Процесс 14-ти" Веры Фигнер, я была глубоко потрясена. Эта книга не просто исторический отчет, а душераздирающее свидетельство героизма и стойкости. Фигнер мастерски передает ужасы царского угнетения и силу духа тех, кто боролся против него.
Я восхищалась мужеством и интеллектом подсудимых. Они не отказались от своих убеждений, несмотря на угрозу смерти. Фигнер ярко описывает их личности, их боль и их надежды.
Эта книга - не просто урок истории. Она напоминание о том, что борьба за свободу и справедливость всегда стоит усилий, даже в самых мрачные времена. Она вдохновила меня и оставила неизгладимое впечатление.
Ольга Эр
"Незваная невеста мага" - это увлекательная история с динамичным сюжетом, которая затягивает с первых страниц. Герои яркие и запоминающиеся, их поступки и мотивации понятны и логичны. Романтика и приключения гармонично переплетаются, создавая интригующую и захватывающую атмосферу. Единственное, что немного разочаровало, - это предсказуемый финал. Тем не менее, книга оставила приятное послевкусие и желание прочитать продолжение истории.
ketrin 23-04-2024 в 00:16 #192068Александр Сергеевич Донских
В современной литературе России, кто-то подсчитал, в 43 раза больше авторов, чем в советской. Но читать, по большому счёту, нечего - неинтересно пишут. Строят из себя умни-ков. А. Донских тихий автор, но интересный. Мне кажется, о нём со временем станут говорить (громко).
С.С.С.S. 22-04-2024 в 14:37 #192066INDIGO
Первая книга ещё хоть как-то похожа на реалии скрещенные сексуальными фантазиями малолетки, вторая - бред полный ...
Э.Д. 22-04-2024 в 05:59 #192063Павел Федорович Парфин
Эта книга - захватывающее путешествие в иные миры, где опасные приключения переплетаются с загадочными магическими амулетами. Автор мастерски создает атмосферу интриги и непредсказуемости, заставляя читателей гадать о том, что будет дальше. Интеллектуальная фантастика и элементы магического фэнтези гармонично дополняют друг друга, создавая захватывающую и незабываемую историю.
harry778 22-04-2024 в 00:16 #192060Народився у с. Засулля у передмісті Ромен Полтавської губернії (нині місто Ромни Сумської області). Закінчив Охтирську гімназію. Навчався на природничому відділі фізико-математичного факультету Харківського університету, на історико-філологічному факультеті Київського університету та Київського інституту народної освіти, але диплома про вищу освіту так і не отримав.
За студентських часів працював санітаром-дезінфектором, учителем, з 1920 по 1921 рік завідував Охтирською повітнаросвітою, пізніше вчителював, завідував відділом культури й мистецтва в газеті "Пролетарська правда", був відповідальним секретарем, а по суті редактором журналу "Глобус", художнім редактором Київської кінофабрики, потім перейшов на літературну роботу як прозаїк, перекладач, стиліст і редактор.
Працював під псевдонімами Богдан Вірний, Антонечко Б., Петро Котик.
На початку 1920 р. став членом Української комуністичної партії (УКП); у травні 1920 р. перейшов до КП(б)У, проте через неприйняття непу і невдоволення практикою розв'язання компартією національного питання вийшов із неї і восени 1921 р. знову повернувся до УКП. Переконавшись, що діяльність УКП безперспективна, у жовтні 1924 р. вийшов із партії і назавжди відійшов від партійної діяльності.
Писати пробував іще в гімназії російською мовою. Кілька його віршів було надруковано в журналі "Ученик" (Санкт-Петербург), а в Охтирській гімназії журнал "Школьный луч" (1916) опублікував нарис "Моя поездка на Кавказ". Українською мовою дебютував у 1921 р. низкою публіцистичних статей в Охтирській пресі. Перше оповідання "Останні два" з'явилося в 1923 р. у київському журналі "Нова громада", потім твори Антоненка-Давидовича друкувалися переважно в "Новій громаді", харківському "Червоному шляху" та київському журналі "Життя й революція". Був членом літературних організацій "Аспис", "Ланка" ("Марс").
2 січня 1935 р. Антоненка-Давидовича було заарештовано в Алма-Аті й привезено під конвоєм до Києва; арештові передувало цькування у пресі за повість "Смерть", у якій ішлося про неможливість для українця поєднати чесність перед своїм народом і вірне служіння РКП(б) та КП(б)У, зображено процес витравлення національної свідомості в українській інтелігенції, а за збірку репортажів "Землею українською" інкриміновано "зоологічний націоналізм". У вересні 1935 р. слідчі військового трибуналу Київського військового округу звинуватили Антоненка-Давидовича в націоналізмі та контрреволюційній діяльності як члена УВО, що цілком поділяв її програму і тактику. За цим сфабрикованим звинуваченням Антоненка-Давидовича засудили на 10 років позбавлення волі у концтаборах ГУЛАГу.
20 травня 1937 р. відділом спецколегії Далекосхідного крайового суду при БАМЛАГу НКВС на станції Урульга на закритому судовому засіданні Антоненка-Давидовича знову звинувачено в контрреволюційній агітації та засуджено ще на 10 років неволі та на 5 років обмеження у правах.
У 1947 р. письменника звільнено з ув'язнення, а в 1948 р. Антоненко-Давидович нелегально повернувся в Україну і став працювати фельдшером у лікарні с. Білий Рукав на Вінниччині. Але 6 липня 1951 р. його без суду, на підставі рішення "трійки", як "повторника", було вивезено вже на довічне заслання до Красноярського краю під нагляд органів державної безпеки.
У 1956 р. постановою Верховної Ради СРСР Антоненка-Давидовича було реабілітовано. У 1957 р. він повернувся до Києва, а відтак і до літературної праці. Це був вельми плідний для нього період. У 1963 р. в Києві він опублікував роман "За ширмою", у якому, за власним зізнанням, хотів нагадати молодому поколінню про його обов'язок перед батьками. Твір переріс цей задум — образ матері сприймається як символ України, і роман став помітним явищем у літературному процесі 60-х років.
У низці творів Борис Антоненко-Давидович змальовує жахи сталінських концтаборів. Але за умов нової хвилі політичних репресій в Україні його знову піддають цькуванню, від 1970 р. не друкують, а у пресі взагалі не згадують. Про смерть Антоненка-Давидовича не було навіть некролога — тільки скупе, із 17 слів, повідомлення в "Літературній Україні". Творчість і громадянська позиція письменника мали великий вплив на дисидентський рух 60—80-х років, його постать символізує протистояння тиранії та русифікації. Посмертно, у 1992 p., Б. Д. Антоненко-Давидович удостоєний Державної премії України ім. Т. Шевченка.
Джерело: ebk.net.ua
Докладніше: wikipedia
Автор: Борис Дмитрович Антоненко-Давидович Жанр: Историческая проза Серия: - Год издания: - Язык книги: русский Страниц: -
|
Аннотация к этой книге отсутствует. На страницу книги
Автор: Борис Дмитрович Антоненко-Давидович Жанр: Биографии и Мемуары, Исторические приключения, Поэзия Серия: - Год издания: 1999 Язык книги: украинский Страниц: -
|
У спогадах видатного майстра слова, лауреата Шевченківської премії Бориса Антоненка-Давидовича «На шляхах і роздоріжжях» йдеться про революційні й національно-визвольні змагання 1917–1919 років в Україні та збройну боротьбу за Українську Народну... ... Полное описание книги
Автор: Борис Дмитрович Антоненко-Давидович Жанр: Справочники Серия: - Год издания: - Язык книги: украинский Страниц: -
|
Аннотация к этой книге отсутствует. На страницу книги