Оповідання «У човні» (Down at the Dinghy) було вперше опубліковано в журналі «Гарперс» у квітні 1949 року. Згодом увійшло до збірки «Дев’ять оповідань».
Це п’яте оповідання зі збірки. За давньоіндійською поетикою, п’ятим почуттям є мужність, що в художньому творі викликає у читача героїчний поетичний настрій. Тут дуже тонко передається внутрішній світ замкнутого хлопчика, що нікого не пускає у свій «човен». Причиною спроб втечі Лайонела від світу є зіткнення з жорстокою реальністю — мотив, що присутній у багатьох творах Селінджера. Бу-Бу вдається потрапити у світ Лайонела — увійти в човен і дізнатись, у чому причина його настрою. Вдається їй це завдяки тому, що вона, як і інші Ґласси, вміє розмовляти з дітьми їхньою мовою, відчувати те, що й вони.
Мабуть, саме це зіткнення з реальністю маленького хлопчика і повинно нести героїчний пафос. Справді, видається, що Бу-Бу та її син знаходяться в якомусь ворожому оточенні. Служниці не слухаються господарки, насміхаються над нею та її сином, навіть у її присутності. Єдиний, хто начебто на їхньому боці, — чоловік Бу-Бу, — знаходиться десь за кадром, їм доводиться боротися з психологічними проблемами самотужки, без нього.
Переклад здійснено за виданням: Salinger J.D. Nine Stories. Franny and Zooey. Raise High the Roof Beam, Carpenters. Moscow: Progress Publishers, 1982. 438 p.
|
