Литвек - электронная библиотека >> Володимир Андрійович Василенко >> История: прочее и др. >> Голодомор 1932–1933 років в Україні як злочин геноциду. Правова оцінка >> страница 14
несприйняття і протидію офіційної Росії.

Внаслідок геноциду проти української нації, українське суспільство, за висновком Дж. Мейса, стало і все ще у значній мірі залишається травмованим постгеноцидним суспільством. Отже, сьогодні актуальним є політичне засудження злочинів керованого Сталіним комуністичного тоталітарного режиму, яке має супроводжуватись офіційною правовою оцінкою Голодомору і системним вивченням його руйнівних наслідків, виробленням та реалізацією комплексних заходів, необхідних для відродження української нації, оздоровлення суспільства та демократичного розвитку незалежної України.

Такого роду заходи не повинні мати кон’юнктурний характер і вживатися лише в річниці круглих дат. Вони мають здійснюватися на постійній, системній основі на загальнодержавному і регіональному рівнях. Перші кроки в цьому напрямі робить Український інститут національної пам’яті. Але їх явно недостатньо.

Для вирішення масштабного і складного комплексу питань, пов’язаних із подоланням наслідків трагедії, необхідно, насамперед, щоб Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за фактом геноцидного винищення мільйонів людей на підставі Закону України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», статті 442 Кримінального кодексу України та статей 94, 97 та 112 (ч. 3) Кримінально-процесуального кодексу України. В разі встановлення відповідності фактів, що стосуються Голодомору, складу злочину геноциду як його визначено у ст. 442 Кримінального Кодексу України, Генеральна Прокуратура України має підготувати офіційний обвинувальний висновок і передати його на розгляд і затвердження Верховному Суду України.

В той же час Верховна Рада України повинна створити на підставі статті 89 (ч. 4) Конституції України тимчасову слідчу комісію для проведення парламентського розслідування всіх обставин Голодомору 1932–1933 років в Україні як найтяжчого міжнародного злочину і трагічної події, що має важливе значення для українського суспільства.

Здійснення таких кроків не потребує жодних резолюцій міжнародних організацій. Достатньо наявного законодавства України і політичної волі для його реалізації.

У цьому зв’язку необхідно зазначити, що ст. 6 Конвенції 1948 р. про попередження злочину геноциду і покарання за нього передбачає: кримінальне переслідування за скоєння цього злочину має здійснювати компетентний суд держави, на території якої він був скоєний, або такий міжнародний кримінальний трибунал, юрисдикцію якого визнають сторони Конвенції. Відповідно до загальновизнаних положень міжнародного права, підтверджених у Римському статуті Міжнародного кримінального суду 1998 р., справи про міжнародні злочини передаються на розгляд міжнародних судових інстанцій лише в тому випадку, коли держава, на території якої такі злочини були скоєні, не спроможна або не бажає здійснити розслідування, встановити винних та притягти їх до відповідальності.

Повномасштабне розслідування всіх обставин Голодомору та його офіційна кваліфікація в Україні створить потужне і переконливе правове і фактологічне підґрунтя для широкого міжнародного визнання і засудження геноцидного характеру цього жахливого злочину.

БІБЛІОГРАФІЯ

Документи
33-й: Голод. Народна Книга — Меморіал / Упоряд. Л.Б.Коваленко, В. А. Маняк. — К., 1991.

Колективізація і голод на Україні 1929–1933. Збірник документів і матеріалів. — К., 1992.

Чорна книга України. Збірник документів, архівних матеріалів, листів тощо. — К., 1998.

Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936. — Москва, 2001.

Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. — К., 2007.

Розсекречена пам'ять. Голодомор 1932–1933 років в Україні в документах ГПУ — НКВД. — К., 2008.

Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття, невідомі документи з архівів спеціальних служб. — Т.7. Голодомор в Україні 1932–1933. — Варшава — Київ, 2008.

Голодомор 1932–1933 років: злочин влади — трагедія народу. Документи і матеріали. — Київ «Генеза», 2008

Holodomor of 1932–1933 in Ukraine- Doсuments and Materials. — Kyiv, “Kyiv Mohyla Academy Publisting House”, 2008


Документи з архівів відомств закордонних справ іноземних держав
The Foreign Office and the Famine. British Documents on Ukraine and the Great Famine of 1932-l933 / Ed. by Marko Carynnyk, Lubomyr I. Luciuk and Bohdan S. Kordan. — Ontario — Westal,

New York, 1988.

Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів 1932–1933 років / Упорядник Андре Граціозні. — Харків, 2007.

Голодомор в Україні 1932–1933 років: за документами політичного архіву МЗС ФРН / Упорядник А. Кудряченко. — К.; 2008.


Матеріали розслідувань
Investigation of the Ukrainian Famine 1932–1933, Report to Congress [of the United States]. Commission on the Ukrainian Famine. Adopted by the Commission. April 19, 1988. — Submitted to Congress. April 22, 1988. — Washington, 1988 (переклад матеріалів Комісії див.: Великий голод в Україні. Звіт конгресово-президентської Комісії США з дослідження Великого голоду в Україні. Виконавчий директор Комісії Джеймс Мейс. Том IV. — К., 2008).

International Commission of Inquiry into the 1932–1933 Famine in Ukraine. The Final Report, 1990. (переклад Звіту Комісії див.: Международная комиссия по расследованию голода на Украине 1932–1933 годов. Итоговый отчет, 1990 г. — К., 1992).


Дослідження
R. Conquest. The Harvest of Sorrow. — New York — Oxford, 1986. (переклад дослідження див.: Конквест Роберт. Жнива скорботи. Радянська колективізація і Голодомор. — К., 1993).

Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. — К… 1990.

А. Грациози. Великая крестьянская война в СРСР. Большевики и крестьяне: 1917–1933. — Москва, 2001.

Командири Великого голоду. Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україну та на Північний Кавказ 1932–1933 p.p. / За ред. В. Васильєва та Ю. Шаповала. — К., 2001.

Голод 1932–1933 років в Україні: причини і наслідки. — К., 2003.

Famine in Ukraine 1932–1933: Genocide by other means / Ed.: Taras Hunczak and Roman Serbyn. — New York, 2007.

С. Кульчицкий. Почему он нас уничтожал? — К., 2007.

С. Кульчицький. Голодомор 1932–1933 p.p. як геноцид: труднощі усвідомлення. — К., 2008.

Є. Захаров. Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932–1933 років в Україні та на Кубані як геноцид? — Харків, 2008.

Джеймс Мейс. Ваші мертві вибрали мене. — К., 2008.

В. Марочко. Геноцид українців. Творці Голодомору 1932–1933 рр. — К., 2008.