(обратно)
76
Бебряний — шовковий.
(обратно)
77
Пізніше його прозвуть Всеволодом Велике Гніздо, бо мав він дванадцятеро дітей — вісім синів і чотирьох дочок.
(обратно)
78
Могути — витязі, ліпші мужі.
(обратно)
79
Іван — давньоруське місто-фортеця, теперішній Ржищів.
(обратно)
80
Чучин — давньоруське місто-фортеця, залишками якого є городище на правому березі Дніпра, біля с. Балико-Щучинка, Кагарлицького району, Київської області.
(обратно)
81
Ці рани стали, по суті, причиною смерті Володимира Глібовича, бо вони вкрай підірвали його здоров'я. Він довго хворував, а напровесні 1187 року, не зовсім видужавши, пішов разом з князями в новий похід і в полі тяжко захворів. На похідних носилках привезли його в Переяслав, де він і помер 18 квітня 1187 року. Це був хоробрий князь, що багато сил поклав для захисту Переяславщини і всієї Русі від степовиків. Літописець після його смерти записав: «І плакалися по нім всі переяславці, бе бо любя дружину… бе бо князь добр і крепок на раті і мужъством крепко показаяся і всякими добродетелями наполнен. О нім же україна много постона…»
(обратно)
82
Князь Володимир Ігоревич, перебуваючи в полоні, одружився з Кончаківною, і в них народилася донька. Влітку 1187 року разом з сім'єю він повертається (треба гадати, не без згоди Кончака) в Новгород-Сіверський. Там при хрещенні на пам'ять про визволення називає дочку Свободою.
(обратно)
83
Протягом наступних двох років за допомогою інших князів Ігор викупив або виміняв усіх бранців.
(обратно)
84
Овлура Ігор пізніше одружить з дочкою Рагуїла, наділить землями та іншими угіддями, і колишній половецький чабан стане руським боярином.
(обратно)