Сьогодні ми з вами прийдемо на призначене місце, там буде хтось з районового проводу, оце його й розпитаєте про все. Ми ж по суті не маємо права оповідати вам про такі справи.

Місце тимчасового призначення, як пізніше виявилося, було село Боримець Острожецького району. Боримець розкинувся за могутнім чудовим лісом над Стиром. Нас завели до однієї розкішної хати під ліс. Господар дому приймав нас тепло. Це був статечний літній чоловік. Дружина його була значно молодша. Жінка була сповнена любови й вийняткової привітности. Вона ходила за нами, як за рідними дітьми.

Почувши нашу розмову з господарями дому, із сусідньої кімнати вийшов молодий, років тридцяти, середнього зросту кремезний чоловік. Владно кинувши на нас поглядом, запитав: «Ви, хлопці, звідкіля?»

— 3 Писитинова — відповів Петро.

— А кличка? — запитав незнайомець.

— «Вір».

— «Борода» — відрекомендувався незнайомець.

Петро вийняв з кишені якусь писульку і віддав незнайомцеві. Той акуратно розклеїв її і, прочитавши, кинув допитливим зверхнім поглядом на мене, а тоді спитав Петра: «Це йдеться про цього друга?»

— Так.

— Тепер ви можете бути вільними, — сказав незнайомець.

— Ми хотіли б бачити друга Лисого, — зніяковіло сказав Василь.

— Зараз Лисого немає тут, — відповів незнайомець.

Раптом хлопці стукнули підборами і, виструнчившись, вигукнули бравурно: «Слава!»

— Героям! — рвучко відповів незнайомець. Хлопці по-військовому повернулися і вийшли.

Незнайомець владним рухом руки відчинив двері і з невловимим відтінком привітности глянув на мене і сказав: «Прошу, заходьте!»

У другій невеличкій кімнаті сиділо двох молодих людей. На знак привітання, вони вставши і потиснувши мені руку, сказали: «Слава Україні!»

— Героям слава! — несміливо і незвично відповів я.

Один старший, років тридцяти, назвав себе Макаром, другий молодший, років двадцяти двох, русявий, гарно збудований, з чарівними голубими очима і дуже милим виразом обличчя, назвав себе Славком.

— Тут ви пройдете ідеологічно-політичний вишкіл, — сказав незнайомець, назвавши себе Лісовиком, старшим інструкторської групи. — А це наші інструктори. Вони будуть вам читати ідеологію Організації Українських Націоналістів, політику, геополітику і все інше. А тепер ідіть ось у ту кімнату, — кивнув головою у напрямі дверей, — і знайомтеся з друзями, які так як і ви, прибули на вишкіл, — закінчив Лісовик.

Увійшовши в кімнату, я сказав до зібраної там братії: «Слава Україні!» На моє привітання всі зірвалися на ноги і дружньо хором відповіли: «Героям слава!»

Це були молоді люди, їх там вже було біля двадцяти. Як пізніше виявилося у ході спільного життя під час вишколу, всі ці люди колишні воїни Радянської Армії, що втекли з полону від німців, а згодом попали до націоналістичних формувань. Всі були родом із східніх областей України, колишні офіцери та підофіцери Радянської Армії з середньою і вищою освітою. Організація Українських Націоналістів підбирала їх по всій Волині (а їх було по декілька у кожному селі Волині). Всі вони після втечі з німецького полону прилаштувались у заможніших селян та удовиць робітниками, щоб прожити ті скрутні часи. ОУН ідеологічно перешколювала їх і тоді анґажувала в організацію або в УПА. Найбільше, звичайно, їх направляли у відділи УПА.

Судячи з того континґенту, я дійшов висновку, що мета вишколу полягала в тому, щоб «очистити» нас від марксистсько-ленінської ідеології та вщепити націоналістичну.

На цей вишкіл було зібрано 27 чоловік. Підвечір до нашої кімнати прийшов на бесіду старший інструкторської групи Лісовик.

— Друзі! Організація Українських Націоналістів — це політична організація, яка бореться за незалежність. Вона виникла з військових і спортивно-військових організацій, таких як УВО, Спілка Української Націоналістичної Молоді і Пласт. В ОУН уведена військова дисципліна. На нашому вишколі ми також будемо дотримуватися військової дисципліни. Тому я призначаю комендантом вашої групи друга Якова. Завдання коменданта групи призначати вас по черзі на варту, будити на ранню збірку і скликати на вечірню перевірку та підготовляти до лекцій. Яків свої обов'язки коменданта знає. Пам'ятайте про те, що наказ коменданта — це наказ ОУН, а наказ ОУН не обговорюється, а тільки виконується. Порушники дисципліни не можуть бути борцями за незалежність. Наша велика і свята справа вимагає цілеспрямованости й безкорисної відданости насамперед членів ОУН, а згодом і всього народу, — бравурно закінчив Лісовик.

Всі вислухали виступ Лісовика уважно, як завжди слухають новинку, але без особливого захоплення. Для мене це було також новинкою і я слухав і спостерігав усе з вийнятковою увагою. На націоналізм у мене був погляд засвоєний від КПЗУ,^[1] а свого власного виробленого на основі особистих стосунків з його визнавцями, без посередніх спостережень, у мене не було. Оце ж тому я з подвоєною увагою і почав вивчати цей рух теоретично і практично, з нутра і з-зовні.

На другий день вранці, о 6-ій годині, всіх побудила різка команда: «Встати!» Всі зірвалися на ноги. Перед нами стояв високий виструнчений молодий чоловік років 27-ми. Це був Яків, родом із Харківщини, за фахом педагог фізик-математик.

— За десять хвилин навести туалет і прибрати свої місця, — сказав Яків. Через десять хвилин знову зайшов Яків і відразу скомандував: «У дволаві переді мною збірка!» За знаком руки Якова всі швидко стали за командою. «Струнко!» — скомандував далі Яків. І всі одним порухом виструнчилися. Тієї ж миті до кімнати увійшов Лісовик. Яків військовим кроком підійшов до нього і відрапортував: «Група готова слухати лекції!»

— Слава Україні! — на знак вітання голосно сказав Лісовик.

— Героям слава! — дружньо відповіли ми. Лісовик поволі чітко почав деклямувати «Декалог», а ми всі за ним повторювали. Після «Декалогу» проспівали «Боже Великий, Єдиний».

— А тепер на свої місця на лавках! Візьміть зошити і олівці. У першу чергу запишемо «Декалог». «Декалог» обов'язково всім треба вивчити напам'ять. Це основа основ Українських Націоналістів.

На першій лекції Лісовика ми переписали «Декалог», сорок чотири правила життя українського націоналіста і молитву «Боже Великий, Єдиний». У «Декалозі» було зібрано найважливіші догми українського націоналізму фірми ОУН, а в сорока чотирьох правилах — його канони.

На другу лекцію прийшов інструктор Макар. Він читав нам політику. В його лекціях я не знайшов нічого нового. Цей предмет мені був уже давно знайомий у багатьох варіянтах.

На третю лекцію прийшов Славко. Він читав українську духовність і