дивлячись на мене блискучими очима, в яких стояли сльози радості.

— Навіть моєму збентеженню є межа, — відповів я. — Думаю, що я ще здатний розпізнати свою власну дитину. 

— Дитину! — підхопила вона з колишньою граційною веселістю. — І це ви так по-панібратськи відгукуєтеся про одного з найбагатших поміщиків Англії? Ось я звертаю вашу увагу на це вельможне немовля, але чи здогадуєтеся ви, в чиїй присутності стоїте? Авжеж ні! То дозвольте познайомити двох видатних людей: містер Волтер Гартрайт — і юний спадкоємець Ліммеріджу!

Так вона сказала. Записавши ці її слова, я написав усе. Перо перестає слухатися моєї руки. Закінчено довгу, щасливу працю багатьох місяців. Меріан була нашим добрим ангелом — нехай же її словами закінчиться наша повість.

Кінець.

Примечания

1

Карл V — іспанський король, імператор Священної Римської імперії (1500—1558), сучасник венеціанського художника Тіціана (1476—1576).

(обратно)

2

Ідеться про Діка Терпіна, розбійника й конокрада, що жив у XVIII сторіччі в Англії

(обратно)

3

Шерідан Річард (1751 —1816) —англійський драматург, автор комедії «Школа лихослів'я», з якої взято цитату.

(обратно)

4

Я повинен згадати тут, що наводжу Песчину розповідь із скороченнями й деякими змінами з огляду на надзвичайно серйозний характер, який має його розповідь, а також із почуття обов'язку щодо мого друга. Це єдина частина всієї повісті, де я не маю права бути цілковито відвертим із моїми читачами, оскільки цього вимагає всім зрозуміла обачність. (Приміт. автора).

(обратно)