стало.
Слово Партії у світі
Гордо зазвучало.
*
При царях та попах,
Знай, богам молилися.
При Радянській нашій влад
і Грамоти навчилися.
*
Вже давно святі з богами
Відійшли у небуття,—
В нас хати не з образами,
А з портретами вождя,
*
Ми із радістю працюєм
В час новий і ясний,
І частівки всім співаєм
Про життя прекрасне.
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
Де той бог був, як пан бідноту в дугу гнув?
Колись на бога надіялись, то голодні спать лягали.
До церкви ходили — темними жили.
Лампадка про темряву згадка.
Носили темні до владики гуси, кури та індики.
Піп дзвонить, та нікого до церкви не загонить.
Годі молитися — треба учитися.
Не бог, а сам чоловік прибавляє собі вік.
Бог не покарає, бо його немає.
Вже й дід Яким став не таким: і він гукає, що бога немає.
Вже і дід Данило забув про кадило.
Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.
Піп додзвонився, що й дзвін звалився.
Радий піп і кошеня охрестити, та не несуть,
Воля божа негожа — народна краща.
Де моляться Христу, там бур’яни ростуть.
Де ладаном пахне, там земля чахне.
Без бога поставимо стога.
Без попів, а на ниві більше снопів.
Не буде там діла, де піп за агронома править.
Піп молився, щоб колгосп розвалився, та й лоба, розбив.
Доспівався піп до пустої церкви.
До церкви й попа заростає тропа.
Народ робочий церкви не хоче.
Раніше казали: «Без бога — ні до порога», тепер говорять: «Без бога — широка дорога».
Без бога — ясна дорога.
У нас є змога жити без бога.
Боже — негоже, народ все може.
Як до церкви ходить перестали — жити краще стали.
І без кропила і кадила земля нам добре уродила.
Без попа й куркуля краще родить в нас земля.
Бога не просили, а хліб покосили.
Нема попа, нема бога — нема старців у порога.
Бог остався з попом удвох, а люди їх кинули.
Люди бога кинули і не загинули.
Наш рай на землі — у радянській братерській сім’ї.
СЛОВНИК МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ
Ади — дивись, дивись-но.
Адукат — адвокат.
Акафісти — церковні хвалебні гімни на честь Христа, богородиці та святих, при виконанні яких люди, що моляться, повинні стояти.
Амвон — підвищення перед т. зв. царськими вратами в церкві, з якого священики проголошують проповіді і єктенії (молитви), читають євангелія під час богослужіння.
Ачей — може, можливо.
Бати — бити.
Бештати — ганити, лаяти.
Би — Щоб.
Би-м — би.
Бич — тут частина ціпа — бияк.
Борше — швидше.
Ватра — вогнище, багаття.
Вбід — обід.
Верета — рядно.
Верша — сплетена з лози риболовна снасть, що має форму лійкоподібної корзини.
Вівтар — східна частина християнського храму, відокремлена у православних церквах від решти приміщення іконостасом. У вівтарі знаходиться престол для освячення дарів. Біля північної стіни стоїть жертовник — стіл, на якому готують хліб та вино для причастя.
Війт — сільський староста.
«Вірую» — християнська молитва, змістом якої є «символ віри», визнання існування бога.
Виборча листа — виборчий бюлетень.
Вистен — оповіщений.
Вни — вони.
Газда — господар.
Гайдуки — у XVI–XVIII ст. солдати придворного війська феодалів; солдати-найманці, а також карателі.
Гайнувати — гуляти.
Гамула — тут шматок.
Гарнець — стара міра, що дорівнює 3,28 літра.
Гаті — штани.
Го — його.
Грецький — гречаний.
Грис — висівки.
Деревище — домовина, труна.
Дідич — поміщик.
Дідьчий — дідьків, бісів.
Днесь, днеська — сьогодні, нині.
Доста — досить.
Драбиняк — віз з драбинами.
Дривитень, дривітня — колода, на якій рубають дрова.
Дука — багатій.
Еж — адже, адже ж, але ж.
Єгомость — піп.
Жиби — щоб, хоч би.
Жиють — живуть.
Завше — завжди.
Заденчити — вставити дно.
Запіє —заспіває.
Іно — лише, тільки.
Ї — її.
Їден — один.
Їмость — попадя.
Йа — сполучник без спеціальної ролі, вживається як склад для збереження ритму,
Кавалок — шматок.
Казання — проповідь.
Капиця — ремінь, що зв’язує бияк з ціпилном (частини ціпа).
Каплиця — невеличка церковна споруда без вівтаря.
Карнавка — металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (переважно у церкві).
Кілько — скільки, стільки.
Клебаня — капелюх.
Кліть — пристрій, прибудова у дворі.
Клякати — ставати навколішки.
Коб — коли б, якби.
Ковбан — колода.
Колиба — курінь, мешкання вівчарів на полонині.
Коновка — дерев’яний посуд.
Корець — стара міра сипких тіл, що дорівнює приблизно 100 кілограмам.
Корч — кущ.
Кочія — бричка.
Крейсамт — повітове чи окружне начальство, влада.
Крисаня — капелюх, бриль.
Куратор — церковний староста.
Кутечь — хлів для свиней.
Куферок — невеликий чемодан.
Кучма — висока бараняча шапка.
Ладканки — весільні пісні і приспівки.
Лайнак — сміття, гній.
Ланець, ланц — ланцюг.
Лахи — лахміття.
Лом — сухе гілля, сушняк, хмиз.
Люшня — дерев’яна деталь, яка зв’язує вісь воза з полудрабком.
Магайбі — помага бог.
Мазур — житель Мазовії, місцевості в Польші.
Ми — мені.
Мі — мене.
Мо’ — може, можливо.
Мож — можна.
Молебень — один з різновидів богослужіння, що відбуваються у дні релігійних свят або церковних подій.
Му — йому.
Мя — мене.
Неборята — від неборак — людина, становище якої викликав Співчуття.
Най — нехай, хай.
Нігди — ніколи.
Ніх — ніхто.
Ніц — нічого.
Ногавиці — штани.
Ню — її, неї.
Няньо — батько.
Оба-смо — обоє, обидва.
Окоман — економ.
Опришок — тут народний месник.
Орендар — шинкар, корчмар.
Осадники — офіцера й унтер-офіцери польської армії, вихідці з поміщиків та куркулів, яких поселяли хуторами понад радянсько-польським кордоном на землях, відібраних у місцевого українського населення.
Паланок — пліт.
Пантрувати — дивитися пильно, уважно.
Парастас — церковний похоронний обряд.
Парафія — нижчий церковний округ, що об'єднує віруючих одного храму.
Патик — палиця.
Перепудитися — перелякатися.
Півдеци — тут півнорми.
Півока — півштофа — міра вина, горілки, що дорівнює 1/20 відра. Пляшка горілки такої ж міри.
Під — горище.
Піє — співає.
П’їц — піч.
Плибанія, плебанія — попівський будинок; попівський маєток.
Покута — церковне покарання за злочини, гріхи.
Пристріт — за марновірними
