управління. Нехай ще попрацює на своєму місці, а там побачимо. Адже це була ще тільки наша пропозиція, на колегію ми її не ставили, тож я пропоную тим часом відкласти її. У мене є інші, кращі кандидатури, а Бекові не конче знати, що його висували, отже, й не буде кривдно. То як?
— Я вважаю, що це мудра ухвала, — відповів Мальм.
Начальник центрального управління підвівся й відчинив двері. Мальм негайно схопився з місця.
— І мені здається, що це мудра ухвала, — погодився начальник центрального управління.
Коли чутка про те, що підвищення скасовують, години через дві докотилася до Мартіна Бека, він чи не вперше в житті погодився з начальником центрального управління.
Ухвала й справді була на диво мудра.
Філіпп Труфаст Маурітсон ходив по камері. Він не міг усидіти на місці, у голові в нього вирували думки. Щоправда, помалу вони спростилися до кількох запитань. Що все-таки сталося? Як воно могло статися? Маурітсон надаремне шукав відповіді. Чергові наглядачі вже доповідали про нього в'язничному психіатрові. На тому тижні вони хотіли звернутися й до священика. Маурітсон все вимагав якихось пояснень, а хто краще за священика вміє пояснювати. От і нехай спробує. В'язень тихо лежав у темряві. Спати він не міг. Він думав. Що все-таки сталося, хай йому біс? Як воно могло статися? Хтось та повинен знати відповідь. Хто?
Філіпп Труфаст Маурітсон ходив по камері. Він не міг усидіти на місці, у голові в нього вирували думки. Щоправда, помалу вони спростилися до кількох запитань. Що все-таки сталося? Як воно могло статися? Маурітсон надаремне шукав відповіді. Чергові наглядачі вже доповідали про нього в'язничному психіатрові. На тому тижні вони хотіли звернутися й до священика. Маурітсон все вимагав якихось пояснень, а хто краще за священика вміє пояснювати. От і нехай спробує. В'язень тихо лежав у темряві. Спати він не міг. Він думав. Що все-таки сталося, хай йому біс? Як воно могло статися? Хтось та повинен знати відповідь. Хто?