Литвек - электронная библиотека >> Андрій Вікторович Кузьменко (Кузьма Скрябін) >> Современная проза и др. >> Я, «Побєда» і Берлін >> страница 52
Як буде нас пам'ятати світ, що тоді?
Чи зможе він щось у нас найти?
Чи просто так плюне нам услід, а ми собі
Відповземо вбік... бік... бік...
Я живу...


Я йшов
Я йшов...
Я йшов...
Я думав, замало, що ти мені давала,
Бо дуже-дуже мало, багато ти не мала.
Я йшов...
Я йшов...
Я думав, замало, багато ти не дала,
Багато ти не мала і, може, всьо віддала.
А я хотів багато, хтів зовсім не вставати,
Пішов собі шукати, не став тебе лапати.
Я йшов...
Так добре було зразу, як ти багато мала,
Могла багато дала, а потім вже не мала.
Ще далі було гірше, що далі холодніше,
Але мені замало, що ти мені там...
Я скоро вже не прийду, бо ще мені замало,
Що з того, що тут зимно, як ти вже всьо віддала.
Я йшов...
Що з того, що ти давала, ти ж нічо не мала...
Я йшов...
Ті твої сині очі, багато ти не хочеш,
А я хотів багато, а ти мені не дала.
Ти, певно, і не мата, а може не давала.
Я скоро ще не прийду, що з того, що тут зимно,
Що з того, що тут зимно, як ти вже всьо віддала
Я йшов...
Ну я тоді йшов...


Я сховаю тебе (Любов)
Всьо на світі є на продаж,
Якщо маєш гроші, значить, можеш.
Люди купують людей.
Хтось хотів любов купити,
Неможливо було пояснити —
Та штука не для грошей.
Я сховаю тебе
Від них далеко, так
Щоб ніхто не знайшов,
До себе в серце.
Всьо на світі є за гроші —
І думки, і навіть поцілунки,
Риба, м'ясо, вафлі, халва...
Того ти ніде не купиш,
Може, трохи тільки всіх помучиш.
Любов вибирає сама...


100 годин
Так приємно набирати висоту,

Відриватися від злої землі.

Я за руку тебе візьму, відведу

Там, де ти ще не була напевно.


Тут, на хмарах, все інакше, ніж внизу,

Наше ліжко — то є наше небо.

Хочу 100 годин з тобою і ще одну,

То наразі вся моя потреба.


Посміхнися несміло,

Роздягни свою душу,

Покажи своє тіло...

О-о-о-о-о-о-о-о-о-о-о!..


Ми з тобою знов запалим той вогонь,

Що ніколи вже не згасне.

І відкриємо карти своїх долонь —

Хай між нами завжди буде ясно!


Твою власну географію складну

Я хотів би вивчити напам'ять.

Тільки 100 годин і ще одну,

Наркоманом твого тіла став я.


Дай мені 100 годин І ще одну!..

Тільки 100 годин І ще одну!..


ПРИМІТКИ

1

Куди їдете?

(обратно)

2

Я сказав — їхати, а не пхати!

(обратно)

3

Відкривай!

(обратно)

4

Казав.

(обратно)

5

Тихо.

(обратно)

6

Цурка — дочка.

(обратно)

7

Знімок.

(обратно)

8

Так, так. Чудово.

(обратно)

9

Вибачте, я не говорю німецькою. Чи не можете ви говорити англійською?

(обратно)

10

Ні, я не говорю англійською.

(обратно)

11

Він цікавився твоїм авто.

(обратно)

12

Це низька ціна. Десять тисяч марок — хороша ціна.

(обратно)

13

Берлінська стіна.

(обратно)

14

Ірландська.

(обратно)

15

Все супер!

(обратно)

16

Як ти, Кузьма?

(обратно)

17

О'кей, їду додому.

(обратно)

18

Ми збираємося в «Бункер». Знаєш «Бункер», Кузьма?

(обратно)

19

Дякую, Карстен, побачимося завтра.

(обратно)

20

Ні, Кузьма, побачимося зараз!

(обратно)

21

Лінда сказала мені, що вона трахнула українського хлопця. Я думаю, це був ти, Кузьма.

(обратно)

22

Енді, ти маєш кілька повідомлень.

(обратно)

23

Стільки, скільки вона коштує.

(обратно)

24

А скільки вона коштує, на вашу думку?

(обратно)

25

Мене ЗВУТЬ Фабіан. Мене цікавить авто.

(обратно)

26

Що!?

(обратно)

27

Цей автомобіль не їде.

(обратно)

28

Чому так рано?

(обратно)

29

Томас, ми маємо зателефонувати в поліцію. Турки зруйнували мою машину!

(обратно)

30

Я зателефоную в поліцію.

(обратно)

31

Чи все гаразд?

(обратно)

32

Все, курва, негаразд.

(обратно)

33

Гроші.

(обратно)

34

І шо, будеш стояти так усе життя?

(обратно)

35

Ну, не хотів би.

(обратно)

36

Ну то принеси мені три водки «Абсолют» і пару шоколадок, та побачимо, що з цього вийде.

(обратно)

37

Я підніму шлагбаум — і тебе вже нема. Поліція і все інше — твої проблеми.

(обратно)

38

Я продаю покришки, дуже гарні покришки.

(обратно)