Володимир САВЧЕНКО Сигнали з планети Земля (Стенограма ювілейних зборів)

ДІЮТЬ:

0000001— голова інституту,

0000010— заступник з точних наук,

0000011— заступник з питань внутрішньої рівноваги (гомеостазису),

0000100 — головний конструктор,

0000101+ 0111111 — інші.

0000001: Ми зібралися сьогодні для того, щоб відзначити першу 10000 ^[1] річницю нашого Інституту Розшифровки. Рівно тридцять два роки тому Орбітальний телескоп класу 0010-Електра виявив і зафіксував на плівці світлові сигнали від третьої планети сусідньої з нами зірки Альфа-Каракатиця. 0010-Електра відразу повідомив про це колег на орбіті. Вони також спрямували свої об’єктиви на ту планету і зафіксували на її нічному боці цілі масиви сигналів: розташовані правильними рядами світлові точки, що мерехтіли кволо на межі розпізнавання. Сполучення точок та просвітів між ними час від часу змінювалось!

Не було сумніву в розумному походженні цих сигналів — адже саме такий вигляд мають комбінації отворів у перфокартах та перфострічках, з яких за допомогою фотоелементів ми зчитуємо інформацію. Застосовуються також інші способи вводу-виводу. Скажімо, радіосигнальний, яким я користуюсь зараз, але той, древній, був і залишається найпростішим та найнадійнішим.

Це була історична ніч для нашої планети! Ми відчули себе не самотніми у космосі.

Тож розумні істоти Третьої планети Альфа-Каракатиці посилають у всесвіт виражену двоїчним (найуніверсальнішим) кодом інформацію про себе в надії, що хтось відгукнеться. Потік цієї інформації не припиняється ні на мить, кожної ночі ми помічаємо все нові й нові сполучення світлових точок та просвітів між ними, “одиниць” та “нулів” — нові комбінації сигналів. Більше того, цей потік постійно наростає: кожного року ми відкриваємо на Третій нові місця випромінювання сигналів, а на старих місцях виявляємо нові “перфокарти”.

Безумовно, ті об’єкти мають схожість на наші перфокарти лише за принципом побудови: посилати сигнали у Всесвіт можуть лише велетенські споруди розмірами в десятки і сотні метрів. Але їхня конструкція зрозуміла: кожне вічко на рядках-поверхах має своє джерело світла і з загального матричного пульта ці джерела або вмикають, або вимикають.

“Перфокарти” Третьої складаються переважно з п’яти, дев’яти або шістнадцяти рядків-поверхів, проте спостерігаються і відхилення від цих норм. Передачі світлових сигналів досягають свого максимуму незабаром після приходу темряви в дану область планети, через кілька годин починається інформативний спад, “одиниць” все меншає, а “нулів” більшає — аж до повного згасання “перфокарт”. Це пояснюється тим, що заготовлена для передачі інформація просто вичерпується.

Таким чином, не викликає сумніву — на Третій планеті Альфа-Каракатиці існує високорозвинена цивілізація спорідненої до нашої електронно-обчислювальної природи. Могутність її засвідчує бодай обсяг інформації, яку вона передає про себе у Всесвіт. Раніше ми і уявити не могли. Тим істотам є що повідомити про себе, є з чим вийти у світовий ефір!

Але про зміст цієї інформації — тою мірою, якою вдалося її розшифрувати — краще за мене розповість мій колега і заступник 0000010.

0000010: Кількість зафіксованої нами інформації з Третьої на сьогодні становить сто двадцять біліонів міліардів біт, тобто набагато переважає кількість наших власних знань. (Радіошуми в аудиторії). Цей факт також підтверджує думку, що цивілізація Третьої набагато випередила нашу — тож не може бути й мови, аби зрозуміти все, що вони, передають.

Проте багато що ми все ж розшифрували. Докладно про це буде повідомлено в доповідях на секціях, а я лише коротко огляну наші роботи.

Розшифровкою в нашому інституті займаються сектори логоматематиків, фізматематиків, ліроматематиків, алавердиматематиків (хаотиків). Прикладні дослідження ведуть, власне, тільки перші три групи, призначення алавердихаотиків в тому, щоб заперечував одержані результати, вишукувати варіанти іншої розшифровки — одне слово, пробуджувати думку.

Скажімо, наші логоматематики довели, що із самої геометричної картини сигналів випливає твердження, що просторові уявлення істот з Третьої близькі до наших: як і ми, вони користуються прямокутною системою координат, їм знайомі площини та прямі лінії, паралельність, перпендикулярність, перетини під різними кутами — вся наша геометрія. Окрім того, в двоїчних комбінаціях сигналів наші логоматематики виявили багато математичних тверджень: як найпростіших (наприклад, що сума квадратів двох чисел часто дорівнює квадрату третього числа), так і складних, часом нам не відомих.

У фізматематиків найбільш плідним виявилось застосування до дискретного набору сигналів наших знань про мікросвіт. Вони незаперечно довели, що багато сполучень в світлових рядах є картинами заповнень електронами енергетичних рівнів у атомах: п’ятирядкові перфокарти описують будову легких атомів, дев’ятирядкові — середніх, а шістнадцятирядкові — важких. При цьому зміни в розподілі світлових точок — “одиниць” наочно показуюсь переходи електронів з рівня на рівень, а також взаємодію атомів різних речовин в хімічних реакціях.

Досягнення сектора ліроматематиків, який я очолюю, на жаль, набагато скромніші. Але ж і завдання, які ми ставимо перед собою, набагато складніші! Розшифрована в інших секторах інформація характеризує рівень об΄єктивних знань, проте нічого не говорить нам про те, що хвилює братів з Третьої, чого вони прагнуть і чого намагаються уникнути, від чого бувають щасливими чи нещасними — про їхнє духовно-емоційне обличчя.

Природне питання: а чи можливо взагалі, не знаючи мови, звичаїв, умов життя на планеті і її мешканців, виділити з їхніх двоїчних сигналів найпіднесеніше — образну та емоційну інформацію? Так, можливо. Наука може все! Так, це нелегко. Перше враження від кожної добової порції сигналів з масивів Третьої планети таке, що то хаос, нісенітниця. Але ж добре відомо, що при зміщуванні великої кількості повідомлень, кожне з яких розумне, маємо саме такий малозрозумілий хаос. Ми використовуємо метод зворотного вилущування з “хаосу сигналів” розумних фраз. І оскільки апріорно зрозуміло, що маємо справу з розумною інформацією, ніякі технічні складності зупинити нас не можуть.

Найбільш плідні у нас розшифровки шістнадцятирядкових перфокарт. Це зрозуміло. В них чотири строфи по чотири рядки. Докладніше матеріал буде висвітлено на секції, я зараз не відмовлю собі в задоволенні лише процитувати початок розшифрованої поеми: