Літургікон, або Служебник

На славу Святій, Єдиносущній, Животворчій і Нероздільній Тройці, Отцю, і Сину, і Святому Духові — на спасіння вірних Української Православної Церкви цю священну книгу «Служебник» до друку приготувала і зредагувала Комісія богослужбових книг Науково-Богословського інституту Української Православної Церкви в Сполучених Штатах Америки при архипастирській опіці й авторитетних порадах Високопреосвященніших Іоана — митрополита Української Православної Церкви Сполучених Штатів Америки, Іларіона — митрополита Української Греко-Православної Церкви Канади і Ніканора — архиєпископа Київського і Чигиринського і митрополита Української Автокефальної Православної Церкви на еміграції.

Собор єпископів Української Православної Церкви в Сполучених Штатах Америки благословляє цю священну книгу «Служебник» до друку і богослужбового вжитку.

† Митрополит Іоан

† Архиєпископ Мстислав

† Архиєпископ Володимир

Року Божого 1963-го, лютого 12 дня, у день Собору трьох Святителів — Василія Великого, Григорія Богослова й Іоана Золотоустого.

З огляду на вичерпання першого накладу цього «Служебника», що його видала наша Церква на чужині, та на зростаючий попит на неї в Україні, благословляю перевидати цю священну книгу другим накладом.

† Мстислав, митрополит УАПЦеркви

Провідна неділя, 7 травня 1989 р.Б.

Оселя св. ап. Андрія Первозваного, С. Бавнд Брук, Н. Дж США

Український центр візантиністики і патрології (Київ) за участи Колегії Патріярха Мстислава (Харків) і Львівського ставропіґійного братства апостола Андрія Первозваного (Львів) здійснює перевидання тексту «Служебника» в перекладі сучасною українською мовою, опублікованого Українською Православною Церквою в США 1963 р. Зберігаючи мову перекладу, редакція виправила наявні граматичні помилки й опечатки, усунула недоліки коректури, доповнила текст частинами, відсутніми у виданнях 1963 і 1989 pp. Використано «Служебник» свт. Петра Могили (1629), сучасні видання Антіохійської Православної Церкви, Елладської Православної Церкви, Російської Православної Церкви, Румунської Православної Церкви.

Видання Літургікона присвячене

15-ій річниці Першого Всеукраїнського Православного Собору 5-6 червня 1990 року і обрання Святішого Патріярха Мстислава

©Навчальні відомості. Переклад блаженної пам’яти митрополита Полікарпа. (Сікорського) з незначними мовними виправленнями.

© Служебник. С. Бавнд-Брук, Нью-Джерсі (США), 1963.

© Літургікон або Служебник Київ-Харків-Львів, 2005.

Вечірня

На всеношній священик облачається в єпітрахиль і фелон (священномонах — єпітрахиль і мантію), відкриває царські двері й кадить престол, жертовник і вівтар. Перед священиком іде диякон зі свічкою в руках. Тоді диякон виходить із вівтаря, стає перед царськими дверима й виголошує:

Диякон: Встаньте. Господи, благослови.

А священик, стоячи перед престолом, чинить кадилом знак хреста й виголошує:

Священик: Слава Святій, Єдиносущній, і Животворчій, і Нероздільній Тройці завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик кадить іконостас, весь храм і людей. Перед ним іде диякон зі свічкою в руках. Тоді священик повертається до вівтаря, зачиняє царські двері й проказує тихо світильничні молитви. Диякон же виголошує велику єктенію.

На повсякденній і великій вечірні священик, наклавши на себе єпітрахиль, відсуває катапетасму, виходить північними дверима і, ставши перед зачиненими царськими дверима, робить малий поклін і виголошує:

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Читець: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імени Твого ради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Читець: Амінь. Господи помилуй (12 разів). Слава… і нині…

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого Бога.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, Ти дивно великий. Ти прибрався в славу й красу. Ти одягаєшся в світло, як у ризу, простягаєш небеса, як шатро. Покриваєш водами висоти Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш. Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я. Ти поставив землю на твердій основі її, не захитається вона повік-віки. Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води. Від наказу Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають. Підіймаються на гори і сходять на поля в місце, що Ти призначив для них. Ти поклав межу, якої не перейдуть вони, і не вернуться покрити землю. Ярами посилаєш потоки; між горами течуть води. Напувають всіх звірів польових, дикі осли гасять спрагу свою. Над ними витає птаство небесне, голос його лунає між віттям. Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля. Ти вирощуєш траву для скотини і зело на користь людям, щоб добути хліб із землі. І вино — веселити серце чоловіка, і єлей — намастити лице його, і хліб — підкріпити серце його. Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх. Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище. Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців. Ти створив місяць відзначати час, і сонце знає захід свій. Ти насуваєш темряву і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова. Левенята ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі. Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають в логовищах своїх. Виходить чоловік для справ своїх і на працю свою до вечора. Як величні діла Твої, Господи!

Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого. Ось море