підвівся з землі слюсар Кудря і прицілився з гвинтівки.

— Ага, от ти мені й потрібний! — проговорив зловтішно Лец-Отаманів і підкинув до ока гвинтівку. В ту ж мить попереду блиснув вогник і він відчув, як щось гостро кольнуло йому під серце.

Лец-Отаманів похитнувся, випустив гвинтівку і зсунувся на колію. Перед очима пішли червоні кола, як після кинутого каменя на воді. Знову заторохтів над головою «шоша», а у відповідь знявся багатоголосий крик козаків. Він усе зростав і зростав, ніби ринула повінь. Від шуму стало боляче в ушах. Раптом йому почувся голос Ніни Георгіївни. Лец-Отаманів напружив усі сили, щоб дістати гвинтівку, але коліна підломилися, рука, що вже примерзла до поруччя, зірвалась, і він попід стінкою вагона упав обличчям у сніг.

Харків, 1927

Примітки

1

Так називалися найубогіші околиці селищ, заселені шахтарями.

(обратно)

2

«Хлібороби» — партія великих землевласників.

(обратно)

3

Грошові знаки, випущені в 1917 р. Тимчасовим урядом.

(обратно)

4

Червоний темляк на шаблю.

(обратно)

5

Зашифрована назва командирського пункту.

(обратно)

6

Дезертир, свиня!

(обратно)

7

Західноукраїнська Народна Республіка була створена галицькими націоналістами, на чолі якої стояв Євген Петрушевич.

(обратно)

8

Так називали солдатів Добрармії генерала Денікіна.

(обратно)