Литвек - электронная библиотека >> Валеріан Васильович Молдован >> Философия и др. >> Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб. >> страница 139
погано змирятись, ніж позиватись (фр.).

Краще відпустити двадцятьох винних, ніж засудити одного невинного (там.).

Краще один свідок, ніж тисяча чуток (афг.).

Ласка судді переважить закон (фр.)

Легко іншого судити, важко самого себе винуватити (уг.).

Легко сказати, та нелегко доказати (рос.).

Легше впасти, ніж піднятись (фр.).

Ліпше солом’яна згода, а ніж золотий суд (уг.).

Ліпше втопитися, ніж судитися (укр.).

Милість і на суді хвалиться (укр.).

Мудрий суддя судити не квапиться (фр.).

Мулла халву побачить, Коран забуде (узб.).

На одну шию два зашморги не натягують (ефіоп.).

Навіщо з тим водитися, хто любить судитися (укр.).

Невинну голову сокира не січе (рос.).

Не бійся закону, а бійся судді (укр.).

Не бійся пекельних мук, а бійся суддівських рук (рос.).

Не бійся суду, а бійся сорому (як.).

Не бійся суду, а бійся судді (як.).

Не бувати суддею тому, в кого совість крива (укр.).

Не будеш судитися, уникнеш великої біди (тур.).

Не дай боже судитися та лінитися (укр.)

Не за всяку вину, садять до в’язниці (укр.).

Не йди до суду з одним носом, а йди з підносом (укр.).

Не йди з биком битися, з багатим судитися (укр.).

Не маєш боргу, стань поручителем (фінл.).

Не обирай злу людину в беї (казах.).

Не підмажеш — не поїдеш (рос.).

Не скаржся двом суддям (в’єтн.).

Не спіши карати, спіши милувати (рос.).

Не стверджуй того, чого не зможеш довести (серб.).

Не страшний суддя, а страшна стаття (укр.).

Не судись — постол стане дорожчим за чобіт (укр.).

Не хвались, йдучи до суду, а хвались, йдучи із суду (рос.).

Не ходи до суду, бо хліба не буде (укр.).

Неправдиву вагу — до вогню, брехливого суддю — в кайдани (еф.).

Нема в суді нині правди (гал.).

Ні від тюрми, ні від суми не зарікайся (рос.).

Ніхто не суддя у своїй справі (укр.).

Один свідок — не свідок (в’єтн.).

Одного разу збрешеш — ніколи більше не повірять (індон.).

Одного покараєш — сто виправиш (лат.).

Очевидець — живий документ (фр.).

Перед судом і слова не кажи, тільки суду гроші покажи (укр.).

Перо в судіщо сокира в лісі, що захотів те й вирубав (рос.).

Піп чекає покійника, а суддя розбійника (рос.).

Піп чекає багатого, а суддя щедрого (рос.).

Пішов до суду в жупані, а прийшов із суду голяком (рос.).

Подати до суду не важко, важко йти туди (серб.).

Позивач — злидням помогая (баск.).

Порівняння — не доказ (фр.).

Почнеш судитися, будеш по світі з торбою волочитися (укр.).

Праведний суддя і попа, і мужика однією мірою судить (серб.).

Правда процвітає, суд захищає, а допомоги біднякові чекати нізвідки (ест.).

Простити, значить навчити (сх.).

Розумні до суду не ходять, а дурні звідти не виходять (укр.).

Самосуд — не суд (укр.).

Самому судити — не розсудити (рос.).

Сиди криво, а суди прямо (рос.).

Сильні та багаті рідко винуваті (укр.).

Сім бід — одна відповідь (рос.).

Скільки не ховатися — впіймають: немає де подітися (рос.).

Слабий — завжди винуватий (сх.).

Сліпий не має вчити зрячого (євр.).

Собаці — батога, судді — чарку (латис..).

Спочатку вислухай — потім суди (груз.).

Страта триває хвилину — відповідальність залишається назавжди (анг.).

Суд винить, як закон велить (рос.).

Суд правду знайде (укр.).

Суд і суддю судить (укр.).

Суддя праведний — опора камінна (рос.).

Суд — не на осуд, а на розсуд (рос.).

Судитися — не богу молитися: поклоном не відчепишся (укр.).

Суддя не чекає свічки, а чекає мішка (укр.).

Суд прямий, та суддя кривий (рос.).

Судити може мало хто — а засудити всі (євр.).

Суддя завжди в пошані в день суду. Батир в пошані в той день, коли біда (кирг.).

Суддям те корисно, що в кишеню полізло (сх.).

Суддя та багач, як сир з маслом (ефіоп.)

Суд квапливий рідко буває справедливий (укр.).

Суддя — що живіт: мовчить, а їсти просить (молд.).

Так суди, аби вовк був ситий і кози цілі (укр.).

Тільки невдахи йдуть жалітися до суду (в’єтн.)

Треба вислухати й іншу сторону (нім.).

Тримай суд по закону (рос.).

Тяжба і шкода — найгірше (укр.).

Тяжба — зашморг, суд — шибениця (нім.).

Тяжбу завів — став голим, як сокіл (рос.).

У кого кишеня повніша, для того й суд правіший (укр.).

У суді правди не шукають (укр.).

У суперечці треба вислухати дві сторони (євр.).

У того правди немає, хто від суду втікає (рум.).

Упереджений суддя — розбійника зліший (укр.).

У правдивого свідка на губах масло, а в брехливого батіг на спині (монг.).

У прокурора закон — опора (рос.).

Факти говорять самі за себе (лат.).

Факти вперта річ (рос.).

Хто нижчий, той винен (креол.).

Хто правого винить, той собі шкодить (нім.).

Хто судить, має бути розсудливим (нім.).

Хто почуває себе винним, може покаятися (нім.).

Хто винний, той і відповідає (укр.).

Хто людей не ганьбиться, той і суду не боїться (укр.).

Хто судиться за вівцю, той загубить телицю (укр.).

Хто кається, від вини відмивається (фр.).

Хто з суддею знайомий, той суду не боїться (нім.).

Хто давно позивається, на тому адвокат наживається (фр.).

Хто часто судиться, не буває багатим (фр.).

Хто захищає винуватця, той готує собі покарання (лат.).

Хто нехтує провиною одного, заохочує до вини багатьох (лат.).

Хочеш у суді добра — підсип срібла (укр.).

Хоч суддя і брат, а в неправді будеш винуватий (укр.).

Хоч і праве діло, а у кишені засвербіло (рос.).

Щире визнання провини наближає до невинності (лат.).

Що для мене закони — були б судді знайомі (рос.).

Що у суді говорять, те й записують (рос.).

Щоб виграти тяжбу, треба програти бугая (в’єтн.).

Як закони добрі, то судді лихі (укр.).

Як йдеш до суду, не забудь гроші (укр.).

Як не здохнеш у війта в ямі, то загинеш у трибуналі (укр.).

Які тут закони, коли судді знайомі (укр).

Якби люди поступали справедливо, судді відпочивали б (сх.).

Якщо судишся з суддею, то й Бог тобі не допоможе (пол.).

Умовні скорочення
азерб. — азербайджанське

анг. — англійське

ар. — арабське

асс. — ассирійське

афг. — афганське

афр. — африканське

баск. — баскське

бенг. — бенгальське

біл. — білоруське

болг. — болгарське

в’єт. — в’єтнамське

вірм. — вірменське

гал. — галицьке

гал.-рус. — галицько-руське

груз. — грузинське

ест. — естонське

еф. — ефіопське

євр. — єврейське

індон. — індонезійське

ірл. — ірландське

існ. — іспанське

іт, — італійське

каз. — казахське

камб. — камбоджійське

карел. —