БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Архип Юхимович ТЕСЛЕНКО

18 82 — 1 91 1

ДОЖОВТНЕВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

АРХИП ТЕСАЕНКО

тш

ПРОЗОВІ ТВОРИ ДРАМАТИЧНІ ТВОРИ ВІРШІ

листи

київ

НАУКОВА ДУМКА 1988

Серію засновано в 1982 р.

ББКв4Ук1

Т36

Представлены все известные на сегодня произведения украинского писателя, революционера-демократа Архипа Тесл емко.

РЕДАКЦІЙНА

КОЛЕГІЯ

I. О. Дзеверін (голова)

О. Т. Гончар Ю. Е. Григор’єв (секретар)

B. Г. Дончик

М. Г. Жулинський (заступник голови) П. А. Загребельний

C. Д. Зубков Є. П. Кирилюк О. В. Мишанич

Л. М. Новиченко Д. В. Павличко Ф. П. Погребенник В. М. Русанівський О. В. Шпильова М. Т. Яценко (заступник голови)

Вступна стаття, упорядкування і примітки

В. Л. СМІЛЯНСЬКОЇ

Редактор тому Є. П. КИРИЛЮК

Редакція художньої літератури

4702590100-144 псредплат„е

М221 (04 )-88

© Видавництво «Наукова думка», 1988, І8ЕМ 5-12-009281-0 упорядкування, примітки, передмова

АРХИП ТЕСЛЕНКО

Серед багатоголосся української прози початку нашого століття виразно чути неголосну, повну смутку, щиру сповідь Архипа Тесленка. Літературний доробок письменника цілком вміщується в одному томі, та в цих небагатьох творах — все його життя. Та чи й звертався б читач до цих десятки разів перевиданих творів, якби постать самого письменника не ввібрала долі й сподівання тогочасного трудівника, духовний світ сільського інтелігента, учасника революції 1905—1907 рр., який власним життям довів свою відданість світлим ідеалам революційного оновлення життя.

Архип Тесленко розпочав літературну діяльність на зламі століть і цілих історичних епох, у роки соціальних катаклізмів, які зрештою привели до заміни експлуататорського суспільства соціалістичним. 900-ті роки були тим бурхливим часом, коли розхвильоване до самих глибин народне море захитало підвалини самодержавства. Суспільна атмосфера повнилася тяжкою напругою, як то буває перед близьким землетрусом. Був переддень першої російської революції.

Ця грозова епоха пробудила до боротьби прогресивну сільську молодь, сільську інтелігенцію, розкривши перед нею світлі перспективи нового життя. Архип Тесленко пройшов усі випробування, що випали на долю десятків тисяч учасників революції — так званих «аграрників», які довгими місяцями терпіли муки ув’язнення, чекаючи суду, а потім кілька років поневірялися в північній глухомані. Письменник, переживши всі ці митарства, спромігся зсередини показати трагедію учасників революції, які після її поразки стратили сили, здоров’я, молоді літа по в’язницях та засланнях, а після повернення зазнали лютого цькування з боку місцевої куркульні та поліції. Сам Тесленко позбувся переслідувань лише зі смертю.

Архип Юхимович Тесленко народився 2 березня (18 лютого) 1882 р. в с. Харківцях Лохвицького повіту на Полтавщині. Батько, Юхим Якович, служив помічником сільського писаря; мати, Явдоха Сидорівна Строй, наймитувала. Родина жила злиденно. З десятьох дітей дійшли зросту лише двоє — Архип та його молодший брат Ярема.

Малого Архипа, хлопчика хворобливого й вразливого, не вабили галасливі дитячі розваги. У нього рано розвинулася спостережливість, нахил до осмислення і зіставлення всього баченого й чутого, нестримний потяг до читання та нових знань. Поетична жилка в ньому відгукувалася на почуті від матері казки та пісні. Добре закінчивши 1894 р. однокласну церковнопарафіяльну школу, Архип одразу ж вступає до двокласної. Однак вроджена допитливість і почуття справедливості не миряться з шкільною наукою, що грунтувалася на засадах казенного патріотизму й церковно-книжної догматики, зневаги до рідної мови та культури. А саме до глибокого вивчення надбань рідної літератури спрямувало думки хлопця випадкове знайомство з Шевченковим «Кобзарем». Поетові слова «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» на все життя запали в пам’ять, і згодом він напише їх на власному примірнику гоголівської «Сорочинской ярмарки».

Інтерес до української та російської художньої літератури й фольклору сприяв першим літературним спробам — спочатку це були віршики російською мовою, оповіданнячка «на зразок тих, що учив: «Написав раз був статейку про гай: як там пташки, ягідки?..» Та перші творчі кроки не тільки не заохочувалися шовіністично настроєним учителем (його Тесленко пізніше зобразить в оповіданні «Що б з мене було?»), а й нещадно притлумлювалися. Не дістала заохочення і його допитливість, а відверто висловлені сумніви щодо правдивості того тлумачення явищ природи, а далі й взаємин багатих і злидарів, які пропонувала релігія, спричинилися до виключення його з школи, де він устиг провчитися лише два роки.

Молодий Тесленко вирішив самотужки підготуватися до екзамену на народного вчителя. Але на заваді стали злидні: довелося йти наймитувати, щоб хоч якось запомогти батькам. Тяжка фізична праця виявилася не під силу юнакові, та й духовний голод усе відчутніше давався взнаки. Десь наприкінці 1897 — на початку 1898 р. йому пощастило влаштуватися писарчуком у волосне управління в містечку Лохвиці, за п’ять верстов від його рідного села. Та дуже скоро, побачивши, як безсоромно визискував та обдурював односельців писар, Тесленко залишив роботу і в серпні 1898 р. влаштувався писарчуком до міської нотаріальної контори Ф. І. Кисловського.

Тут його змушували виконувати не лише канцелярську роботу, а й працювати в домашньому господарстві нотаря, бути на побігеньках у його дружини. Надсильна праця, нестерпні побутові умови згубно впливали на його здоров’я, і без того неміцне. Усе ж служба давала майбутньому письменникові знання життя, розуміння найрізноманітніших засобів класового визиску, відображеного у справах, що йшли через руки писарчука.

У ці роки чимало працював він і над самоосвітою; у міській громадській бібліотеці, а згодом — у новоствореній бібліотеці Народного дому він регулярно брав твори класиків української та російської літератури.

Знайомий Тесленка Г. І. Дробиш згадував, що, працюючи у волосному управлінні, Архип частенько бував на гуляннях молоді у лохвицькому гайку; примостившись збоку, він дотепними віршами коментував пригоди молоді (ІЛ, ф. 6, № 99). А одна літня односельчанка Архипа тривалий час декламувала напівфольклорну «Поему про Микиту», яку вона приписувала Тес-ленкові (ІЛ, ф. 6, № 98).

На початку перебування в конторі нотаря Кисловського Архип подарував його служниці гарно оформлений аркуш з чотирма власними віршами російською мовою — «На родине»,