термінового лікування. Мене насильно тримають у батьковій клініці під пильним контролем, але я займаюся в основному тим, що планую втечу, і рано чи пізно таки втечу. Але коли я виберуся звідси, або ж переконаю батька, що цілком здоровий, то начувайся! Нам є про що поговорити.
З любов'ю. Твій Теобальд.
P.S. Вітання щурикові. Він і далі з червоним хвостом? А яйця? Також червоні? Я повністю змінив зачіску і стиль одягу. Тепер виглядаю, як типовий офісний клерк, і мені по кайфу.
як казав ваш геніальний співвітчизник, що на його «Енеїді» ми будуємо чимало різновидів терапії.
Хотів застерегти вас від контактів із моїм сином, адже навіть якщо нам вдасться вилікувати його, не існує жодних гарантій, що хвороба не повернеться у будь-який момент. На жаль, його захворювання свідчить про те, що синдром стерильності — хвороба, яка мутує, постійно розвивається, і розроблені мною з іншими пацієнтами методи терапії у випадку Теобальда наразі не дають жодного ефекту. Досі нам вдавалося виліковувати другу стадію майже повністю (імовірність регресу — 3 %) і пом'якшувати симптоми третьої стадії. Але випадок Теобальда значно складніший. Крім того, наскільки мені вдалося зрозуміти із плутаних розповідей сина і його описів у «ваших» щоденниках, у редакції КРІСа-2 ще є кілька хворих на синдром стерильності. Це засмучує мене тим більше, що руйнує мою гіпотезу про те, що хвороба ця є прерогативою лише заможних країн, виявляється, у певному середовищі вона поширилася вже і до країн бідніших. Окрім того, хотів застерегти вас від контактів із вашими колишніми колегами. Адже хворі на синдром стерильності можуть бути дуже небезпечними.
Бажаю вам усього найкращого і не тримайте зла на мого сина. Він усього-на-всього нещасна хвора людина.
З великою повагою. Професор Полуботок-Свищенко.
Клініка Шато д'Амур.
P.S. Вітання щурикові. Він і далі з червоним хвостом? А яйця? Також червоні? Я повністю змінив зачіску і стиль одягу. Тепер виглядаю, як типовий офісний клерк, і мені по кайфу.
Люба Гориславо!
Я вважав справою честі надіслати вам цього листа мого сина. Сподіваюся, ви не сприйматимете цю маячню серйозно, бо з кожного рядка проступає жорстока правда про те, у якому важкому стані перебуває зараз Теобальд. Повірте, мені, як психоаналітику, усвідомлювати це не легше, ніж вам дізнатися прикру правду про вашого друга. Я дуже вам співчуваю, бо розумію, як важко вам зараз. Вас зрадили всі друзі. Це прикрий факт, але краще знати правду, аніж далі їм довіряти й наражати себе на нові небезпеки.Чим більш журитися — все гірше,
Заплутаєшся в лісі більше,
Покинь лиш горе і заплюй, —