Литвек - электронная библиотека >> Володимир Рутківський >> Детские приключения и др. >> Джури і підводний човен >> страница 74
полону, і розповідав їм щось веселе.

— А чого ти не зі Швайкою? — здивувався Глинський.

— Він мене відпустив, — уникаючи княжого погляду, відповів Грицик. — Маю одну справу.

Наразі князь завважив, що в Грицика сакви такі самі повні, як і в Демка.

— А ти що везеш? — запитав він і тицьнув пальцем в одну із саков. — О, та в тебе тут не лише зброя!

— Та… — чи не вперше в житті не спромігся на відповідь Грицик.

— Він хоче викрасти собі наречену, — відказав за Грицика татарчук, якого, як уже відав князь, звали Ренатом.

— Викрасти? — підняв брову Глинський. — Він що, потатарився?

— Він — ні. Але цього хочу я.

— Чому?

— Бо вона моя сестра.

— Зрозуміло, — кивнув головою князь. — Звичаї предків порушувати не годиться. І хто ж йому помагатиме її викрадати?

— Я, — сказав Ренат.

— Ти? — здивувався князь. — Власну сестру?

— Так, — підтвердив Ренат. — Бо він — найвірніша людина в світі.

Примечания

1

Ч о р н и й л і с — у ті часи праліс, що тягнувся уподовж річок Тясмин та Базавлук

(обратно)

2

Ч а м б у л — загін

(обратно)

3

У л у с — загін

(обратно)

4

Д у н г и з — свиня

(обратно)

5

А р а к — алкогольний напій з молока

(обратно)

6

Т у м е н — 10-тисячний загін воїнів

(обратно)

7

Б о г а т у р и — дужі люди, силачі

(обратно)

8

Б і н б а ш а — тисяцький

(обратно)

9

О л т а в а — нині місто Полтава

(обратно)

10

Ш а п л и к — дерев’яна посудина, схожа на перерізану діжку з вушками для носіння

(обратно)

11

П о р ш н і — м’яке взуття

(обратно)

12

А к е р м а н — місто Білгород-Дністровський

(обратно)

13

Х а д ж и б е й — К о ц ю б і ї в — К а ч и б е й — Одеса

(обратно)

14

Ґ ь о з л і в — місто Євпаторія

(обратно)

15

К а р а с у б а з а р — місто Білогірськ

(обратно)

16

С и н і В о д и — річка Синюха, над якою 1362 року литовсько-українське військо за 18 років до битви на Куликовому полі розгромило татарську орду

(обратно)

17

А з і — К а л е — так турки називали Очаків

(обратно)