тріск у гущавині біля підніжжя скелі. З'явилася Багіра — легка, дужа і жахлива, як завжди.
— Ось чому я не приходила, — сказала пантера, показуючи закривавлену праву лапу. — Полювання було довге, зате він лежить мертвий в кущах — бик, якому мало не два роки, бик, що звільняє тебе, Братику. Всі борги сплачено. Що ж до всього іншого, то слова Балу — мої слова. — Багіра лизнула ноги Мауглі. — Пам'ятай, я любила тебе, — крикнула пантера й побігла геть. Біля підніжжя пагорка вона знов закричала гучно і протяжно:
— Доброго полювання на новому сліду, Повелителю Джунглів! Пам'ятай, Багіра любила тебе!
— Ти чув, — промовив. Балу- От і все. Рушай, але спершу підійди до мене. О мудре маленьке Жабеня, йди-но до мене!
— Нелегко міняти шкіру — озвався Каа.
А Мауглі ридав і ридав, притиснувшись головою до грудей сліпого ведмедя і обнявши рукою його шию. Балу кволо пробував лизнути юнакові ноги.
— Зорі тьмяніють, — промовив Сірий Брат, нюхаючи досвітнє повітря. — Де буде наше лігво сьогодні? Але тепер ми підемо новими слідами.
І це останнє з оповідань про Мауглі.
ПРОЩАЛЬНА ПІСНЯ
Ця пісня долинала до Мауглі з Джунглів, коли він знов повертався до хатини Мессуа,БАЛУ
Ради вчителя старого,
Що проклав тобі дорогу
В Джунглі, як у рідний дім,
Йди тепер шляхом новим, —
Що собі створили люди,
Хай твоїм віднині буде,
Їх Законам підкоряйся,
Але й нас ти не цурайся,
Ради вчителя старого,
Вже безсилого й сліпого…
А як вчинить кривду Зграя,
Ти старе їй пригадаєш:
«Знов Табакі об'явився?»,
«Ще один Шер-Хан завівся?»
Ніж у піхви поклади
І своїм шляхом іди.
(Мед, коріння й пальми тихі,
Бороніть його від лиха!)
Хай з тобою скрізь і всюди
Ласка Джунглів наших буде!
КАА
Злого завжди страхи точать,
Та ясні в пітона очі.
Кобра злюща, кобра люта,
І в словах її — отрута.
Мова ввічлива і щира
Свідчить про незламну силу.
Гілка трухла — не підпора:
Ляж на неї — буде горе.
Перед тим як щось ковтати,
Чи пролізе, треба знати,
Після їжі сон змагає?
Ситий довго спочиває:
Обирай зручну місцинку
І безпечну для спочинку.
Південь, Північ, Захід, Схід,
Прихистять тебе як слід.
(Ями, скелі й води тихі,
Бороніть його від лиха!)
Хай з тобою скрізь і всюди
Ласка Джунглів наша буде!
БАГІРА
Я у клітці народилась,
Вже дорослою звільнилась.
Знаю я стежки Людини —
То твої стежки, дитино!
Не наслідуй анітрішки
Вкрай ліниву дику кішку,
І шакала сторонися,
З ним нізащо не водися:
Це нероби і лакузи,
їм аби напхати пузо:
Вони завжди не від того,
Щоб покривдити слабого.
…Згасли зорі на світанні.
Закінчилось полювання.
Йди тихіш! Дивись під ноги!
Не кричи, як Бандар-Логи!
(Світлі ночі й ранки тихі,
Бороніть його від лиха!)
Хай з тобою скрізь і всюди
Ласка Джунглів наших буде!
ВСІ ТРОЄ
Йтимеш ти шляхом новим,
Вже не вовчим, а людським,
Де Квітки Червоні й дим;
Чи лежатимеш в хатині
Й о глухій нічній годині
Пісню вчуєш у долині;
А чи вийдеш лан орати
На світанні, любий брате,
Й будеш друзів споминати, —
Хай з тобою скрізь і всюди
Ласка Джунглів наших буде!