головами з гiлок звисали соковитi плоди.

- Як у раю! - всмiхнувся Коршунов. - Даруйте менi! - крикнув вiн i вибiг з оранжереї. - Я зовсiм забув на радощах передати подарунок, - сказав вiн, з'являючись знову з великим пластмасовим цилiндром у руках. - Це члени нашого екiпажу зiбрали вам квiти з усiх континентiв Гамми.

Вiн розкрив цилiндр, вийняв великий барвистий букет i простяг його Рен. Вона засмiялась.

- Поглянь, Нiрфе, це найкращий букет у нашому життi!

Коршунов дивився на щасливих Рен з Нiрфом i усмiхався.

- Я ще не сказав вам найголовнiшого. Ми посланi сюди, щоб допомогти вам повернутися на Землю. Адже ваш корабель не в змозi здолати зворотної путi. Тут пального для нього нема.

- Але яким же чином це вдасться? Коршунов знизав плечима.

- З моменту вашого вiдльоту з Землi минуло близько трьохсот рокiв. Створено досконалiшi кораблi. Люди пам'ятають про ваш вiдважний i ризикований рейс. I нас послали, так би мовити, на обгiн часу. Ви полетите на нашому кораблi. Ми летiли сюди усього дев'ять рокiв. Отож мушу ще сказати, що ваш метод бiокарти допомiг встановити зв'язок з багатьма населеними свiтами. Ми давно перемовляємося iз деякими з них i знаємо їхнє точне мiсцезнаходження, 3 iншими - шукаємо засобiв спiлкування.

- А як же наш корабель?

- Залишимо на Гаммi як подарунок вiд мешканцiв Землi. Люди Гамми хочуть зберегти його навiчно.