НОВГОРОДЦЕВ Павло Іванович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Юрист, філософ, соціолог. Фундатор ідеалістичної школи в російській філософії права; один з

ідеологів російського лібералізму. Передбачив крах соціалізму.

З купецької родини.

Народився 28 лютого (12 березня) 1866 р. в м. Бахмуті Катеринославської губернії Російської

імперії (нині – м. Артемівськ Донецької області України).

Помер 23 квітня 1924 р. в м. Празі (Чехословаччина). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив Катеринославську гімназію (1884), юридичний факультет Московського університету

(1888), впродовж чотирьох років стажувався в Берліні і Парижі.

Працював викладачем Московського університету (1894-1911; 1917), Московських вищих жіночих

курсів В. І. Гер’є (1900-1916), директором Московського комерційного інституту (1906-1918),

Московських вищих жіночих історико-філологічних і юридичних курсів В. Полторацької (1907-

1916), Ахенської технічної школи (1921-1922), Симферопольського університету (1919-1920),

празького Руського університету (1921-1924).

Депутат I-ї Державної думи від Катеринославської губернії (1906).

Член ради «Спілки Визволення» (1904).

Член-засновник Ліги руської культури (1917).

Засновник і перший керманич Об’єднання російських академічних організацій (1921).

Засновник і перший голова релігійно-філософського товариства ім. В. Соловйова (1922).

Член Комітету громадських організацій.

Член Братерства св. Софії.

Засновник і декан Російського юридичного інституту в Празькому університеті.

Друкувався в газеті «Кермо», журналах і збірниках «Освіта», «Наукове слово», «Російська школа

за кордоном», «Питання психології і філософії», «Віхи», «З глибини».

Як вчений дебютував дослідженням «Історична школа юристів. ЇЇ походження і доля» (1896).

Потім настала черга наступних доробків: «Кант і Гегель в їх ученні про право і державу», «Мораль

і пізнання», «З лекцій з загальної теорії права», «Сократ і Платон», «Право і моральність»,

«Політична доктрина песимізму», «Учення XVI-XVIII ст.», «Ідея права у філософії В. Соловйова»,

«До питання про сучасні філософські шукання», «Два правові ідеали», «Держава і Право», «Б. М.

Чичерін», «Вступ до філософії права», «Німецькі учення XIX ст.», «Політичні ідеали

стародавнього і нового світів».

До числа фундаментальних праць нашого земляка входять «Криза сучасної правосвідомості»

(1909), «Про суспільний ідеал» (1917), «Демократія на роздоріжжі» (1923).

Мав проблеми з владою. За царизму підписав Виборзьку відозву, яка закликала до громадянської

непокори (1906). Засуджений на 3 місяців ув’язнення, яке відбув у Таганській буцегарні, і

позбавлений права займати посади в державних установах.

Разом з групою інших професорів залишив Московський університет на знак протесту проти

політики Міністерства народної освіти відносно вищої школи (1911).

Не сприйняв і більшовицької еволюції, виїхавши спочатку на Південь Росії (1918), а потім – до

Берліна (1920) і Праги (1921).

Серед друзів та близьких знайомих Н. – В. Леонтович, М. Астров, С. Булгаков, М. Бердяєв, Г.

Катков, M. Новиков, С. Франк, П. Мілюков, І. Іллін, В. Савальський, Г. Флоровський, А. Денікін, В. Водовозов, М.Туган-Барановський, Л. Яснопольський, О. Кізеветтер, С. Гессен, Б. Вишеславцев

та ін.

***

НІ – РАЦІОНАЛІСТИЧНОМУ УТОПІЗМУ

, з наукового кредо П. Новгородцева

Ідейні джерела утопічної свідомості російської інтелігенції беруть початок... з тих соціалістичних і

анархічних учень, які в європейській думці XIX ст. є найяскравішим прикладом раціоналістичного

утопізму і безрелігійного відступництва.

ЗНИЩИТИ РОБІТНИЧІ РАДИ, з виступу П. Новгородцева на засіданні ЦК Кадетської партії

Воювати з ворогом не можна, не знищивши Рад робочих депутатів. Країна чекає влади і порядку.

Треба покінчити з більшовицькою революцією!

Тут пропонувалося чекати й спробувати коаліції. Але не можна, не можна більше продовжувати

теперішнє гниле становище. Все одно – справа йде на розрив!

У БІЛЬШОВИКІВ – ЗАГАРТОВАНА ВОЛЯ, зі спогадів П. Новгородцева

Більшовики перемогли кадетів своїм умінням володарювати... і здатністю здійснювати свої думки.

Цей дар влади... вони взяли з тієї школи суворої партійної дисципліни.., яку вони всі пройшли і

яка відібрала серед них людей з особливим гартуванням волі...

І природно, що... на зміну кадетам повинні були прийти люди, які виросли також в атмосфері

службової дисципліни, державного служіння, практичної справи.

ПОЧАТОК СОЦІАЛІЗМУ Є ЙОГО КІНЦЕМ, з книги П. Новгородцева «Про суспільний ідеал»

Висловлюючи погляд на майбутнє нереформістського соціалізму, ми повинні з різкістю, яка не

залишає сумніву, підкреслити, що історичне здійснення соціалістичних початків з’явиться разом з

тим і повним крахом марксизму.

РОСІЇ – ПРАВОВІ ЗАСАДИ, з виступу П. Новгородцева на відкритті празького Руського

університету в травні 1922 р.

Засновуючи наш факультет, ми твердо віримо, що наближається час, коли Росія із стихійною і

нестримною силою звернеться до правових основ, коли, стомлена і перемучена, вона прийде до

необхідності будувати свій державний і суспільний початки на строгих і точних правових засадах.

ВІН ОДИН РОЗУМІВ СИТУАЦІЮ, зі спогадів І. Ілліна

У ці обтяжливі ганебні місяці 17-го року він був весь – зіркість, тривога, огида. Він один з перших

зрозумів приреченість цієї безмовності, цієї сентиментальності, …цього поєднання

інтернаціонального авантюризму з історичною мрійливістю.

Він розумів всю радикальність необхідних засобів...

АДЕПТ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ, з статті В. Жукова «Філософи Московського університету»

Новгородцев – загальновизнаний глава школи природного права в Росії, яка висунула в 90-х рр.

XIX ст. ідею відродження «етичного ідеалізму у філософії права і повороту