- 1
- 2
ШИЛЛІНГЕР Йосип Мойсейович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: американо-російський.
Композитор, музикознавець, поет, художник, скульптор, фотограф, математик. Псевдонім –
Джозеф Шиллінгер. Світовий фундатор наукової теорії мистецтв.
З міщанської родини. Батько, Шиллінгер М., – дрібний крамар.
Народився 19 серпня (1 вересня) 1895 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний
центр однойменної області України).
Помер 23 березня 1943 р. в м. Нью-Йорку (США).
Закінчив Харківську класичну гімназію (1914), науково-композиторський факультет
Петроградської державної консерваторії (1918).
Був викладачем Харківського музично-драматичного інституту (1919-1920), керівником
Українського симфонічного оркестру (1920-1921), консультантом Наркомосвіти (1921-1926), віце-
президентом Ленінградського відділення Міжнародного товариства сучасної музики, членом
правління Ленінградської асоціації сучасної музики (1926-1928), лектором при Першому
джазовому оркестрі Росії (1926-1928), членом президії Комітету сучасної музики при
Ленінградському державному інституті історії мистецтв (1928), викладачем Нью-Йоркської Нової
школи соціальних досліджень (1932-1933), учительського коледжу Колумбійського університету
(1934-1936), Нью-Йоркського університету (1936).
Член Берлінської Genossenschaft Deutscher Tousetzer.
Член Нью-Йоркського товариства музикознавства.
Член Американського Національного географічного товариства.
Один з фундаторів Асоціації сучасної музики СРСР (1923).
«Батько» перших академічних творів для терменвокса (з оркестром).
Друкувався в журналах «Життя мистецтва», «Модерн м’юзик», «Вісник зарубіжної літератури».
Ш. – автор симфонічної рапсодії «Жовтень» (1927), лібрето для опери «Гра в волан» (1928),
«Танцювальної сюїти», «Першої аерофонічної сюїти», «Електрико-патетичного руху», «Сонати-
рапсодії» (усі – 1929), «Траурного маршу», «Симфонії Великороса», фортепіанних творів
«Танець», «Пісенька», «Гротеск», «Ексцентріада» (1930), «Хода Сходу» (1931), балету «Люди і
пророк» (1931).
Нашому землякові також належать філософська поема «Скрижаль Теурга» (1921), книга
містичних поем «Світла новина» (1922), теоретичний двотомник «Системи музичної композиції
Шиллінгера» (1946), «Математичні основи мистецтв» (1948), статті «Симфонічна драма»,
«Музика і електрика», «Калейдофон», «Сучасна поліфонія».
Розчарувавшись у Радянській владі, емігрував до США (1928).
У США засновано Товариство Шиллінгера (1945).
Серед друзів та близьких знайомих Ш. – Л. Теплицький, Л. Термен, Д. Шостакович, М.
Слонимський, Р. Нобл, М. Рославець, Л. Термен, Г. Міллер, О. Мосолов, Б. Гудмен, Г. Попов, В.
Горовіц, Н. Мільштейн, Л. Стів, Д. Гершвін, В. Щербачов, Т. Дорсей, М. М’ясковський, Д.
Малліган, В. Шебалін та ін.
***
ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ ЗАГАЛЬНОЇ СХЕМИ,
з професійного кредо Й. Шиллінгера
Усі музичні процеси – це лише особливі випадки загальної схеми створення моделей.
ВІДТЯВ ЛЯЛЬЦІ ГОЛОВУ, зі спогадів Й. Шиллінгера
Виявляючи ще в ранньому дитинстві велику творчу обдарованість в різних областях мистецтва,
разом з цим і, мабуть, ще раніше того мене болісно цікавила механічна суть біологічних і
естетичних явищ. Мій перший спогад стосується півторарічного віку, коли я розбив голову ляльки
для того, аби дізнатися, яким чином вона відкриває і закриває очі.
...Творіння музики з десяти років стало для мене біологічною необхідністю. Це було відчуття,
подібне до відчуття голоду. Музичні образи стали супроводжувати мене дуже рано. З
семилітнього віку я вже був здатний запам’ятовувати і відтворювати в точності низку арій з
одного прослуховування опери. Я вивчився нотам самоучкою і виключно з метою складати
музику.
З десяти до п’ятнадцяти років я написав неймовірну кількість фортепіанної і вокальної музики.
Причому до п’ятнадцятирічного віку у мене не було ніякого музичного інструменту...
ЛЕГКО ЖИТИ ЧИСЛОМ, чотиривірш Й. Шиллінгера
Напившись утром вдоволь солнца,
Набравшись сочного здоровья,
Легко вернуться к механизмам,
Легко творить и жить числом.
НАСТУП МУЗИЧНОЇ РЕАКЦІЇ, з рецензії М. Коваля в журналі «Музика і революція» в №№5-6
за 1927 р.
Вступне слово говорив композитор Й. М. Шиллінгер, який висунув низку наступних положень:
1) «Фокстрот і джаз – формула, еквівалентна свідомості сучасної людини»;
2) «Від симфонії до джазу»;
3) «Класики необхідно поставити дибки, виконуючи їх на сучасний лад»;
4) «Джаз – засіб омолодження Європи»;
5) «Джаз конкурує з вокальною музикою».
Ця «ґрунтовна доповідь» була перервана вигуками «досить», і доповідач, зім’явши кінець, на
закінчення лякав композиторів, що перебували в залі, «електрифікацією музики», завдяки якій
композиторам буде «нічого робити».
...Ми розглядаємо цей факт як наступ музичної реакції, яка знайшла собі місце в умовах НЕПу, і
вважаємо необхідними підняти голос проти пропаганди подібних експериментів
«омолоджування».
ПЕРША ТЕОРІЯ МИСТЕЦТВ, з оцінки діяльності І. Шиллінгера К. Рейз
Йосип Шиллінгер ... створив першу наукову теорію мистецтв (а саме, індивідуальних і загальних
форм мистецтва, заснованих на п’яти відчуттях, просторі і часі).
Серед його творів – роботи в жанрах художнього, індустріального і сценічного дизайну;
оформлення інтер’єру; інкрустація (з Олександром Виноградовим) по дереву в Архітектурній лізі
Нью-Йорка; фотографія; випалювання і гравюри по дереву; роботи з дзеркалами, що
відображають; експерименти в мультиплікації; синхронізація (з М. Б’ютом і Л. Джекобсом);
абстрактна кольорова композиція (з Д. Голдбергом, М. Б’ютом і Е. Кацом).
МАТЕМАТИЧНЕ КОНСТРУЮВАННЯ ГАММ, з «Щоденника» Кінга
- 1
- 2