КАРНЄЄВ Єгор Васильович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Перекладач.

З дворянської родини.

Народився 7 (18) березня 1773 р. в с. Червоному Куті Харківської губернії Російської імперії (нині

– Лозівський район Харківської області України).

Помер 5 (17) січня 1849 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Навчався в Харківських колегіумі та дворянському училищі, Московському університеті.

Служив сержантом Семеновського полку (1789-1796), капітаном чергування при фельдмаршалові

Рєпніну (1796-1798), інспекторським ад’ютантом при генералові Лассі (1798), був цензором

Віленської цензури (1800-1801), експедитором в канцелярії генерал-прокурора Сенату (1801-

1802), правителем канцелярії архангельського (1802) та миколаївського (1803-1805) губернаторів,

чиновником (1805-1811) та директором департаменту мануфактур та зовнішньої торгівлі

Експедиції державного господарства (1811—1816), управляючим Департаменту гірських та

соляних справ (1824-1825), директором Гірського кадетського корпусу (1824-1825), членом ради

міністерства фінансів (1824-1825), попечителем Харківського учбового округу (1825), членом

Головного правління училищ (1825-1834), генерал-лейтенантом Корпусу гірських інженерів (1834-

1837), сенатор Межового департаменту (з 1837).

Почесний член Московського товариства дослідників природи (1826).

Почесний член Харківського університету.

Друкувався в журналах «Маяк», «Гірничий журнал».

Перу К. належить перший переклад твору Цицерона «Про старість» (1795), а також переклади

анонімної філософської повісті «Пригоди Боніквеста, сина Целестінова, обивателя щасливої

країни Інтра» (1800), «Божественної філософії» Дю Туа (1818), «Духу законів» Ш. Монтеск’є

(1839), книги «Христос перед віком, або Нові свідчення наук на користь католицизму» Розеллі де

Лорга (1845), «Віршованих перекладів псалмів» (1846), «Творінь Тертулліана» (1847), «Творінь

Лактанця» (1848).

Місцезнаходження перекладів книг «Характери» Ж. де Лабрюйєра та «Проти Цельса» Орігена

невідоме.

Не збереглися й «Нотатки».

Варто зауважити, що К. не поділяв ідей свободи та рівності, вважаючи їх не тільки невгодними

богу, а й «божевільними». Причому такими, що можуть, захопивши людей, справлять врешті-решт

згубний вплив на існуючий суспільно-політичний лад. У свою чергу, відстоював православні й

монархічні позиції, виявляючи у низці випадків антизахідні настрої.

Серед друзів та близьких знайомих К. – С. Бурачок, М. Каченовський, З. Карнєєв, Б. Лассі, В.

Любарський, Х. Чоботарьов, М. Магницький, Є. Канкрін та ін.

***

ВЛАДА

–

ВІД БОГА

, з політичного кредо Є. Карнєєва

Доля влади вирішується Богом.

КОМПРОМЕТУЮТЬ НАЦІЮ, з офіційної записки Є. Карнєєва «Про російсько-американську

компанію»

Не надала уряду жодного публічного акту, який міг би дати хоча б слабке поняття про діяльність

компанії.

...Недовірливість ...до такого ступеня тягнеться, що акції її, які перебувають в руках приватних

осіб, у вартості своїй приходять в чималий занепад.

...Накликати відповідальність цілої імперії або, принаймні, дати привід для невигідних висновків

про цілу націю і перервати назавжди торгові зв’язки з Росією.

...У відновленні між монархом і компанією посередника – міністра внутрішніх справ, якому вона

зобов’язана буде... надавати повні свої звіти, і перебувати під безпосереднім його наглядом.

БЛИСКУЧИЙ РОЗУМ, з листа В. Любарського П. Язикову

Березень 1825 р., Петербург

Любий Петре Михайловичу! Ви без сумніву знаєте через Олександра Михайловича (Язикова. –

авт.) про те, що я мав намір прочитати ваш чудовий твір…. Це вже я виконав. Комітет прийняв

статтю вашу з відмінною оцінкою.

І внаслідок цього за сміливою моєю пропозицією ви одноголосно обрані нашим членом-

кореспондентом, тому і надсилаю вам при сем усі потрібні необхідні депеші.

Новий директор наш (Гірського кадетського корпусу – авт.) Єгор Васильович Карнєєв, людина

відмінного розуму і благонадійності, доручив мені особливо просити вас про сприяння нашому

вченому комітету, а також запропонувати, чи не маєте бажання знову записатися до нас на

службу, – не для того, щоб завжди бути тут під рукою. Ні, можете жити й вдома, тільки б

вважалися в нас для різних випадків, інакше комісіонером. Такі чини штатним нашим розкладом

передбачені.

Є. В. Карнєєв дуже шкодує, що раніше вас зовсім не знав...

ОБРАЛИ ПОЧЕСНИМ ЧЛЕНОМ, з історії шляхетного пансіону при Московському

університетові

У 1818 році чиновники і пансіонери одержали нові права і переваги. «По доповіді Міністра

Духовних справ і Народної освіти, Таємного Радника Князя Олександра Миколайовича Голіцина,

внаслідок представлення Попечителя Московського навчального округу, Таємного Радника Князя

Андрія Петровича Оболенського, відбувся Найвищий Указ Сенату в 14-й день лютого, за

власноручним Ї. І. В. підписом.

Цим Указом чиновникам пансіону призначені класи, і вони користуються правами і перевагами,

передбаченими для Державної служби. Вихованці, які скінчили повний курс у пансіоні вступають

на цивільну службу, залежно від ступеню їх успіхів, з чинами від 14-го до 10-го класу включно; а

на військову, як університетські студенти; і набувають вищих чинів без іспитів, визначених

Указом від 6-го серпня 1809 року».

…Разом з інспектором з представлення попечителя округу пансіону визначено мати директора і

правління.

1.У почесні члени останнього, крім директора та інспектора, запрошені дійсний статський радник

Єгор Васильович Карнєєв, а в члени –ординарний професор Михайло Трохимович Каченовський.

ВЗЯВСЯ ЗА НАВЕДЕННЯ ЛАДУ, з статті А. Ковріжних «Історія монетного кабінету

Харківського університету від