Наскільки можна судити з моїх спостережень, соціальне становище жінок берега Мортімер у порівнянні з чоловіками незавидне. Вони виховують дітей і обробляють поля, готують їжу і доглядають домашніх свиней. їхній обов'язок ловити рибу, збирати й переносити з городів додому дозрілий урожай, плести рибальські сіті, циновки… Словом, жінка робить усе, що забезпечує матеріальне життя всієї сім'ї. А чоловіки клопочуться тільки будівництвом хатин і рідко коли полюванням на місцеву дичину. Решту часу вони присвячують воєнним приготуванням, усіляким зборищам і влаштуванням різних культових обрядів, які для жінки табу. У жінок взагалі немає ніяких привілеїв. Вважається навіть, що життя дитині дає не жінка, а чоловік. Жінка тільки народжує дітей свого чоловіка. Не випадково в місцевій мові нема слова «мама». До рідної матері діти звертаються приблизно так: «Послухай, жінко мого батька…» Очевидно, ми бачимо тут розквіт первіснообщинного патріархату. Якщо це так, тоді культ Маклая, звільнивши жінку від примусового шлюбу, вже почав його руйнувати, і тому в соціальному розвитку даного суспільства це явище, безумовно, прогресивне.
(обратно)