- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя (6) »
Одного разу був молодий Лєнін свідком, як капіталіст важкою кованою палицею кривдив напівголого робітника. В очах і серці його спалахнули тоді люті іскри, бо видавалось йому, що то його самого кривдять. Відтоді зрозумів він свою роль, нагострив та сховав двосічну діалектичну зброю і вирішив знищити капіталістів, щоб назавжди звільнити робітників від ярма гніту. Але царські чорти почали чинити святому Лєнінові перешкоди.
\
І так далеко досягали темні сили царя, що святий Лєнін мусів втекти від гніву своїх ворогів до маленької країни, яка називалась Швейцарія, де міг спокійно відпочивати і набиратися сил для нових подвигів. Тоді з’явився йому у сні Маркс і сказав: «Сину мій, ти з—поміж усіх вибраний і твій час настав. Прийми від німецької таємної поліції гроші і переодягнись. У кочегарці залізничного вагону повернешся в Росію і жовтневою революцією визволиш моїх пролетарських діток.»
І святий Лєнін зробив так, як йому Маркс наказав. Подолавши усі небезпеки, став він на чолі революції і вигнав злих капіталістів з Росії, а червоний спалах зорі допоміг йому у цьому. І розігнав він темні сили, і убив царя, того зловмисника та прислужника імперіалістичної пітьми. Після того затанцювали на радощах пролетарські дітки, високо піднісши свої знаряддя, як вічний символ того, що вони розбили і скосили темні сили.
Незважаючи на небезпеки, крокував святий Лєнін, непохитний у своїх ділах. І крок за кроком усюди приносив він визволення. Нарешті проголосив світову революцію. Під його ногами усе бродило і здіймалось щораз вище та вище, аж змушений був святий Лєнін зректися навіть тілесних насолод і помер від сифілісу.
Довго тривав смуток пролетарських діток. Напхали вони святого Лєніна, забальзамували його і вистави-ли в мавзолеї. Тоді Йосиф Сталін Грозний проголосив себе святим наступником Леніна і рішуче та невмолимо відділив добрих від поганих. І нагородою за його безмежні здібності та безмежну відданість своїй справі стала свята сила без меж, якою він був наділений.
У той час в сусідніх капіталістичних країнах розмножилися змії господарської кризи. їх сила все зростала і пролетарські дітки безмірно страждали і нарікали від голоду і бідності. Тоді вказав їм святий Сталін нагірну дорогу до нового майбутнього суспільства, в якому змії вже не будуть мати ніякої сили. А ідеологічні ангели супроводжували його на цій дорозі.
І бачив святий Сталін, що імперіалістичний змій неухильно все більше спокушає пролетарських діток своєю нечестивою вірою у споживацтво. Тоді зійшов він на вершину ідеології, щоб порадитися з Отцем Марксом. Тут об’явились йому громи, блискавиці, а саму вершину оповила хмара класової боротьби. Святий Сталін зрозумів цей знак і голосом Господнім оповістив десять комуністичних заповідей. Однак, народ продовжував ремствувати і все частіше згадував про золоте теля. Але святі чистки навернули його до праведної віри.
ДЕСЯТЬ КОМУНІСТИЧНИХ ЗАПОВІДЕЙ:
1. Маркс є твій Бог, а Лєнін— його пророк. Не можеш мати інших богів, окрім Нього.
2. Образ Його внушає непомильна партія, а її генеральний секретар завжди має рацію.
3. Своє майно віддай державі, а чистому вченню про державу служи до кінця днів своїх.
4. Не приймай імені нашої віри даремно, а усі сумніви свої піддай цензурі.
5. Безперестанну працюй, але 1 Травня і день роковин революції прослав демонстрацією.
6. Шануй отця державу і матір партію, і тоді залишишся у цій країні навіки.
7. Не убий, хіба що класового ворога.
8. Не вкради функціонерові автомобіль, ані інше рухоме чи нерухоме майно і непогрішно вір «Правді»
9. Фальшиво свідчи проти ближнього свого задля блага ГУЛАГу.
10. Не пожадай добробуту гнилого Заходу, ані незалежних профспілок.
Щоб випробувати святого Сталіна, зажадав одного разу Господь Маркс: « Принеси мені у жертву одного із своїх пролетарських діток ». І святий Сталін з радістю пожертвував, а потім ще, і ще... і ніхто не міг його зупинити. І взяв він кров, і покропив нею пролетарських діток, приказуючи: «Дивіться, то є кров усіх нас, яка масово проливається задля
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя (6) »