Литвек - электронная библиотека >> Марчелло Арджіллі >> Детская проза >> Десять міст

Марчелло Арджіллі


ДЕСЯТЬ МІСТ









Десять міст. Иллюстрация № 1


Десять міст. Иллюстрация № 2


ОПОВІДАННЯ


Для середнього та старшого шкільного віку









КИЇВ «ВЕСЕЛКА» 1980










Переклад з італійської
ВАДИМА ХАЗІНА ТА ЛЮДМИЛИ ШАРІНОВОЇ


Малюнки
РАДНИ САХАЛТУЄВА





Перекладено за виданням:
Marcello Argilli
La dieci città
Milano, 1970


Десять міст. Иллюстрация № 3


Місто омріяне, знаю,

Кожен в житті обирає,


Щоб вирувало, цвіло,

Щоб і до серця було.


Серцю ж не кожен догодить,

В нім що посій, те й уродить.


Мовби серця — ті великі міста.

Безліч у світі їх вироста.


Хочеш до них у дорогу?

Досить фантазії трохи.






Десять міст. Иллюстрация № 4





ВІРШОГРАД


Десять міст. Иллюстрация № 5



Страйк у місті поетів


Десять міст. Иллюстрация № 6


Усі працівники Віршоградської друкарні разом покинули роботу й колоною вирушили до муніципалітету, несучи нашвидкуруч написані плакати:


«Хто зневажив нашу честь?
Заявляємо протест!»
«Так нечемно і зухвало
Нашу гідність потоптали!»
«На захист надбань,
Місто, повстань!»[1]

Там, де проходила колона демонстрантів, зачинялися установи й крамниці, а їхні працівники приєднувалися до друкарів.

Невдовзі страйкувало вже все місто Віршоград.

Великий натовп вирував під муніципалітетом, представники страйкарів вимагали зустрічі з мером. Глибоко обурені, вони говорили про кривду, завдану робітникам друкарні (подумати тільки — саме тим, хто друкує поетичні книжки, словники рим, підручники з віршування!), пригрозили страшенною карою, якщо негайно не буде відновлено справедливість. Тоді вже, мовляв, нехай влада нарікає на себе.

Неабияк перелякавшись, мер одразу ж скликав міську раду.


— Хочуть більшої зарплати?
Починають страйкувати? —
спитав один з радників.
— Де там! Гірше, гірше, —
Лихо щонайбільше, —
зітхнув мер.
— Так розгнівалась громада,
Що піде й на барикади?
— Де там! Гірше, гірше —
Лихо щонайбільше.
— Наступає чорний день —
Революція гряде?
— Де там! Гірше, гірше —
Лихо щонайбільше! —
знай відповідав на все мер...

І нарешті зібрався на силі сказати про те, чим погрожували демонстранти:


— Виступ сьогодні зухвалий,
Страйк назріва небувалий:
Всі виступають з погрозою,
Що розмовлятимуть прозою!

Радники зблідли, дехто знепритомнів. Загроза справді жахлива. Хиталися підвалини міста: споконвіку у Віршограді розмовляли тільки віршами, навіть коли замовляли чашечку кави або просили сто грамів ліверної ковбаси.

Відтепер принада цього міста, де кожен був поетом, міста витонченої віршованої мови, ліричних почуттів і поетичних фантазій — відтепер ця принада зникне назавжди і всюди зазвучить брутальна проза!

Але якої ж кривди завдали людям, що вони зважилися на такий відчайдушний крок? Мер і радники провели бурхливе поетичне засідання, на якому всебічно розглянули питання і одностайно ухвалили рішення. Мер висунувся з вікна оголосити це рішення народові:


— Обурення ваше правдиве.
Я поновлю справедливість.
Вусом клянуся мойого кота,
Що винним накрутим хвоста!

Натовп тріумфував: таки перемогли, добилися справедливості. І справді, — на цьому погодилися всі радники, — адже йшлося про смертельну образу, могло статися кровопролиття. Подумати тільки, у міській друкарні вивісили таке оголошення:

«Повідомляється, що з травня цього року заробітну плату буде підвищено на 20%».

Яка образа! Їх не мають за людей!


— Не треба милості
Без щирості! —
кричали вони обурено.
— Образили слово!
Хіба це мова?

Вони могли витерпіти все, тільки не таке: звернутися до них прозою! Ні, краще страйк і боротьба до кінця! Вони боротимуться з ворогом його ж власною зброєю, навіть такою самою мовою: «Ви говорите з нами прозою? Яке хамство! Ми відповімо на нього поетичним страйком!»

На щастя, мер та радники (найвишуканіші поети міста) відразу перейшли на бік страйкуючих, і робітники почали працювати лише тоді, коли біля входу в друкарню з'явилося нове, прикрашене квітковими візерунками оголошення:


«Надихає трояндами травень до справи,
Пелюстками виводить весняну об'яву:
«На двадцять відсотків надбавим зарплату,
Щоб жили всі заможно, щасливо, багато.
Відзнаки грошима такої дзвінкої ми
Кожного з вас, дорогі, удостоїмо!»

Поетичну законність відновлено, і громадяни Віршограда, як завжди витончені й люб'язні, продовжували розмовляти віршами.

А трохи згодом трапився цікавий випадок, цього разу з дівчинкою на ім'я Катеріна.







Катеріна переплутує слова


Десять міст. Иллюстрация № 7


Уже змалечку, здається, ще від перших вимовлених слів, з Катеріною почали коїтися якісь дива. Матуся, схилившись над її колискою, казала:


— Доню, я твоя мама.
Ось повтори так само,
Доню: ма-ма...

А Катеріна лепече:


— Я-ма... яма!
— Не яма, а мама!
Ну, повтори так само!

А вона каже:


— Дама... дама!
ЛитВек: бестселлеры месяца
Бестселлер - Элияху Моше Голдратт - Цель-2. Дело не в везении  - читать в ЛитвекБестселлер - Дэниел Гоулман - Эмоциональный интеллект - читать в ЛитвекБестселлер - Джейн Энн Кренц - Разозленные - читать в ЛитвекБестселлер - Михаил Юрьевич Елизаров - Библиотекарь - читать в ЛитвекБестселлер - Владимир Владимирович Познер - Прощание с иллюзиями - читать в ЛитвекБестселлер - Дмитрий Сергеевич Лихачев - Воспоминания - читать в ЛитвекБестселлер - Борис Акунин - Аристономия - читать в ЛитвекБестселлер - Бенджамин Грэхем - Разумный инвестор  - читать в Литвек