чисельність могла сягати близько 12 тисяч вояків [Kolankowski L. Obrona Rusi... — S. 476; Pulaski К. Machmet-Girej... — S. 315]. Кромер обраховував польсько-литовське військо як 4000 осіб. — Marcin Kromer Op. cit. — S. 123. Московські посли повідомляли з Криму, що війська союзників налічували 20 тисяч. — Пам’ятники дипломатических сношений... — Т. 95. — С. 671.
(обратно)
9
Забезпечення ресурсами.
(обратно)
10
Мається на увазі син Ізтеміра — рідного брата Менґлі-Ґерая І. Ізтемір наприкінці XV ст. приїхав до Великого князівства Литовського, оселився у Каневі та став литовським служивим царевичем.
(обратно)
11
Касимівські царі та царевичі ще з середини XV ст. перебували у васальних відносинах щодо московських великих князів і були слухняними провідниками їхньої політики.
(обратно)
12
Ще під час облоги Москви Мехмеду І вдалося змусити російський уряд видати йому грамоту, в якій Василій III визнавав себе залежним від кримського хана. Мехмед І послав цю грамоту рязанському воєводі Хабару з вимогою здати місто. Але московський намісник виявив хоробрість і кмітливість: місто оборонив, а грамоту залишив у себе (про це докладніше див. Герберштейн С. Указ, твори. — С. 174).
(обратно)
13
Мається на увазі невдала спроба О. Дашковича за допомогою хитрощів захопити Рязань.
(обратно)
14
Слово «білорусець» в офіційних документах Російської держави додавалося стосовно всього православного люду з теренів Речі Посполитої аж до середини XVII ст. І лише після вибуху в Україні козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького російська влада поволі стала розрізняти спокійних підданих короля білорусів та «бунташних» українців («черкасів», згодом «малоросів»).
(обратно)