- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (60) »
Мирон Козак Дворіччя. Книга українця
...А ми хто? Хто ми? Хто ми?!Хто наші предки? Прийшлі? Автохтони?Сколоти? Лоти? Вихідці з Дворіччя?Висока віть з пракореня слов’ян?Які були тут мови і наріччя?В яких садах співалось солов’ям?Ліна Костенко
Ми не шукали нашої землі, блукаючи сорок літ пустелею. Вона була дана нам споконвіку. Вона була, є і буде нашою землею. Ми віримо, що нація є творцем історії і що таким творцем історії буде знову й Україна, коли ми усвідомимо свою первородність та наше покликання до створення нового ладу у світі. Суверенність — це перш за все морально-ідейна самовистачальність нації. Небагато націй світу здійснили цю високу місію. Визнання чужого морально-ідейного авторитету є запереченням моральної суверенності нації. Благословенна хай буде нація, що вибрала своїм символом Тризуб. У таємній силі Тризуба криється утаєна міць, що знищить світ старий і світ новий сотворить.Володимир Шаян
Пам’ятайте, други мої: ширіть скрізь і все Правду і ніщо більше як Правду. Бо хоча Правда зразу всім гірка, так все-таки згодом вона скрізь бере верх і стає солодкою спасителькою людства.Іван Франко
Дякую Богові, що дав мені народитися українцем.Олесь Гончар
Мудрий той, хто в зерняті бачить і дерево, і його віти, листя та квіти, і його плоди.Григорій Сковорода
День приніс:для одного — Бога,іншому — вдоволення хотіння,того — позбавив сумління...А мені дав — невеселу радість розуміння.Кость Шишко
Ми просто йшли; у нас немаЗерна неправди за собою.Тарас Шевченко
Давно вже Шевченко сказав:
... Нема тепер нічого...
Ні Бога навіть, ні півбога...
Може, досить
Галасливих схвалень і поем,
Слів гарячих на ослизлих мурах
Про славетні подвиги, про час?..
Рятувати треба не минуле, —
Нас потрібно рятувати, нас,
Душі наші!
Таїна життя
Життя — найчарівніша вигадка природи.Гете
Вся мудрість минулих, теперішніх і майбутніх часів у триєдиному: Пізнай себе. Знай міру. Виконуй заповіді. Навіть якщо «не лише в світі дії, але також і в світі ідей наш час є тотальним розпродажем», навіть якщо «блазень, політикан, нагримована і манірна, умнякаюча телемавпа, кривоязикий багатій, розшаманена самичка, співуни і співухи, анекдотники й дригалки, всі, як один, чарівні, розніжені, прості, всі ненагляднєйші звьоздолічності, всі вони стали щирозубими героями цього людоїдного часу; смаки і вподобання здебіліли, закони і звичаї перевершують содомські; біла раса своє оджила і вся з’абортована; людина спотворніла в жадібне споживаюче ніщо», — не забуваймо: «Ти несеш у собі найвеличнішого Друга, якого не знаєш, бо Бог обитає всередині кожної людини, але немногі можуть знайти його. Пізнай же: душа, яка знайшла Бога, звільняється від народження і смерті, від старості і страждання і п’є воду безсмертя». П’є воду безсмертя душа українця Григорія Сковороди — нашого «пробудника пробудників», що дав нам і всьому світові гостре духовне лезо: «Подяка Блаженному Богові за те, що потрібне зробив нетрудним, а трудне — непотрібним... Царство Боже всередині нас. Щастя в серці, серце в любові, любов же у законі Вічного... Не шукай щастя за морем, не проси його в людини, не мандруй по планетах, не плазуй по земній кулі, не вештайся по Єрусалимах...» Григорій Савович залишив нам ще й такий заповіт: «Ти ж наглядай за душею! І не соромся полоть, як де недобре зійшло». В грандіозній давньоіндійській «Махабхараті» в уста Всевишнього вкладено такі слова: «Я знаю все, що відбувалося в минулому; все, що відбувається тепер; і все, що має ще звершитися». В Єдиному Енергоінформаційному Полі Абсолюту записано все, що було, є і буде. І лише одинакам-ясновидцям Господь дарує доступ до цього безмежного поля. Нема історії, яка чомусь учить, крім історії Духа. Давно се сказано. І це чиста правда. Війни, революції, хрестові походи, гільйотини, газові камери, голодомори, гулаги, Хіросіми й Нагасакі, Чорнобилі і Фукусіми нічому не навчили людство. Людство
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (60) »