Литвек - электронная библиотека >> Джон Кехо >> Психология >> Квантовий воїн >> страница 2
нейропластичність (і це геть не весь перелік) вибухають новітніми відкриттями, важливими для розуміння нашої природи. Ці нові відкриття слугують не лише потужними інтелектуальними стимулами, але й живлять наші душі своїм баченням майбутнього, від якого перехоплює подих. Розуміння цих відкриттів допоможе під іншим кутом поглянути на життя і зробити його значно ефективнішим, та все ж цієї інформації настільки багато, що важко навіть визначитися, з чого саме почати.

Скажімо, завдяки теорії нейропластичності ми знаємо, що свідомий намір здатний створити в мозку нові нейронні зв’язки. Глибинна психологія вчить, що психіка має свідомість та підсвідомість і що остання містить приховані механізми, які поглинають нашу енергію, аж доки ми не виявимо їх і не перетворимо на невід’ємну частину нас самих4. Квантова фізика стверджує, що ми існуємо в нескінченному морі енергії, де все взаємопов’язане5. Окрім цього, виявляється, що минуле, теперішнє та сучасне існують водночас6. Однак найбільше вражає і, певно, є найважливішим з усіх нових відкриттів із практичної точки зору наявність тепер уже беззаперечного доказу того, що наша свідомість здатна керувати енергією7. Оскільки все у відомому нам Усесвіті складається з енергії, ця знахідка матиме для нас приголомшливі наслідки.

Нам пощастило жити у двадцять першому сторіччі — у час новітніх наукових відкриттів, — тож це дає можливість послуговуватися ними так, як наші попередники й уявити собі не могли. Якби ми мали методологію для впорядкування цієї інформації на практиці, можливості її використання просто приголомшували б. Якщо буквально охопити всі ці теорії й жити за законами квантової реальності, то для нас не існуватиме нічого неможливого.

Я із захопленням озираюся на своє життя й усвідомлюю, що понад сорок років присвятив вивченню свідомості та пошуку унікальних і творчих шляхів її використання. У 1978 р. розробив одну з перших систем розвитку сили мозку й почав подорожувати світом, аби ділитися цими методами з іншими. У 1987 р. написав книжку, що стала бестселером, — «Підсвідомості все підвладне»**, 8, — де розповів про свою роботу. Метод, якого я вчив, поєднував у собі силу думки та закони квантової реальності.

Квантова реальність — це реальність, яка існує поза нашим чуттєвим сприйняттям9. Це невидима енергетична система, яка створює наш Усесвіт. Вона забезпечує стійкість молекул у стільці, тож ми можемо на ньому сидіти; визначає напрямок та місце, де має вдарити циклон, і час, коли повинен статися землетрус. Це невидима основа всього, що ми переживаємо. Однак мало хто розуміє, що наші думки та квантова реальність надзвичайно тісно між собою пов’язані. Свідомість — як би неймовірно це не звучало — керує енергією. Той, хто знає це, зміг збагнути щось воістину величне.

Закони Всесвіту створені для нас таким чудовим способом, аби ми ними послуговувалися. І самі ми були створені та налаштовані так, щоб могли користуватися цими законами. Наш мозок (материнська плата свідомості) пройшов нейрологічне програмування, аби допомагати нам працювати з цими законами, надаючи можливості послуговуватися ними, вдаючись до безлічі новаторських підходів. Ми створені для успіху. Успіх — це невід’ємна частина Всесвіту, адже якби закони енергії та свідомості не взаємодіяли успішно, то Всесвіт розпався б на друзки. А закони, які діють у Всесвіті, так само діють і в наших життях, бо ж ми є мікрокосмом макрокосму, Всесвітом у мініатюрі10. Люди й навіть держави підпорядковуються тим же законам, що й галактики, адже всі ми є частиною динамічної світобудови, поза якою не існуватимемо.

Однак збагнути закони Всесвіту не завжди так просто, особливо коли осягаємо їх уперше. Декотрі квантові істини, що стосуються нашої реальності, видаються настільки неймовірними, що здатні похитнути наше теперішнє уявлення про самих себе та світ, у якому мешкаємо, однак їх підтримує більшість новітніх наукових фактів, і якщо ми прагнемо жити в гармонії зі Всесвітом, то маємо осягнути їх, аби зрозуміти, ким же є насправді.

Проте основний науковий факт, що стосується нашої реальності, напрочуд простий для сприйняття. Усе, з чим нам доводиться мати справу в житті, складається з вібруючої енергії. Хоча фізичну реальність, яку ми бачимо та відчуваємо, наприклад, стільці, будинки, людей, дерева, океани, ба навіть власні тіла, органи чуття сприймають як щось цілісне й тверде, насправді вона утворена вібруючою енергією. Абсолютно все! Наші почуття, думки, переконання та прагнення також містять цю вібруючу енергію. Назвемо це першим кроком до розуміння реальності.

Другим кроком стане усвідомлення того, що цією енергією керує свідомість. Свідомість та енергія пов’язані між собою. Тож ці дві прості наукові істини стануть точкою відліку нашої творчої роботи з можливостями мозку. Згодом, коли ми розпочнемо працювати з квантовими методами та використовувати їх на практиці, то ще безліч разів натраплятимемо на ці істини, і вони вкоріняться в нашій підсвідомості, створюючи енергетичний резонанс, перетворюючись на активні та динамічні частини сутності. Ці два факти стануть невід’ємною частиною нашої динамічної квантової моделі11; вони допоможуть досягти успіху. Повторюся, що кожен із нас створений для щастя, налаштований та запрограмований на нього, і це слід пам’ятати повсякчас. Закони Всесвіту існують для того, щоб сприяти нашому успіху, тож від нас вимагається лише застосовувати їх, кожен — у свій унікальний спосіб. Всесвіт може творчо самовиражитися саме через той успіх, якого нам вдається досягнути.

Послуговуючись квантовими законами, ми відкриваємо для себе єднання з енергією. Це дозволяє знайти зовсім інший спосіб роботи з нею — і виявляється, що ми з легкістю можемо керувати енергією, застосовуючи силу власних думок. Більшість із нас не має жодного уявлення, як це можна робити. Цього не вчать у школі, це не якийсь загальновідомий факт. Якщо вже бути чесними із самими собою, то більшість людей визнає, що не задумується над діяльністю власного мозку. Упродовж періоду активності ми майже не звертаємо уваги на мисленнєві процеси: як змінюються думки, які страхи нас охоплюють, на що звертаємо подумки увагу, що собі говоримо, що відкидаємо. Переважну частину дня ми їмо, спілкуємося, чимось переймаємося, сподіваємось, плануємо, кохаємось, ходимо по магазинах, працюємо та відпочиваємо — і все це робимо, звертаючи мізерну увагу на думки. І то неабияка прикрість, бо ж самі нехтуємо однією з найважливіших та наймогутніших сил у житті.

Сила розуму вчить нас