Литвек - электронная библиотека >> Яцек Комуда >> Историческая проза >> Богун >> страница 77
їзди.

(обратно)

117

Корпія — нитки, які смикали з чистої матерії і застосовували для перев’язування ран.

(обратно)

118

Коллана — різновид ланцюжка з підвісом.

(обратно)

119

Цинек — батальйонний стрій в шість рядів, з пікінерами в середині і мушкетерами на крилах.

(обратно)

120

Брекан — різновид шотландського кільту (тканина полосата чи плямиста, а не в клітку).

(обратно)

121

Альмандін — найтвердіший і найпоширеніший різновид червоних або червоно-фіолетових гранатів. Колір альмандинів може бути вишневим, малиновим, фіолетовим та буро-червоним. Рідко трапляються майже чорні альмандини. Інтенсивність відтінку залежить від кількості сполук заліза.

(обратно)

122

Плебеями в поколіннях (лат.)

(обратно)

123

Сусцептант (susceptant) — чиновник, який приймав в суді зізнання.

(обратно)

124

Подпісек (podpisek) — тлумач в суді.

(обратно)

125

Перспектива — підзорна труба.

(обратно)

126

Гармати різного розміру.

(обратно)

127

Польові укріплення з возів, зчеплених ланцюгами в кільце чи в довгу вервечку.

(обратно)

128

Друге (хрестильне?) ім’я Богуна було Григорій.

(обратно)

129

Різновид китеня, цепа.

(обратно)

130

Битва під Жванцем — облога запорізькими козаками на чолі з Богданом Хмельницьким міста Жванця, в якому укріпилися війська Речі Посполитої. Тривала з вересня по грудень 1653 і була останньою великою подією повстання Хмельницького перед тим, як воно переросло в російсько-польську війну 1654–1667 рр.

(обратно)

131

Гійо́м (Вільгельм) Левассе́р де Бопла́н (фр. Guillaume Levasseur de Beauplan; бл. 1600 – 6 грудня 1673 або 1685) — інженер і військовий картограф; створив перший варіант генеральної карти України 1639 року.

(обратно)

132

Історики вважають цей лист фікцією. Як писав Дмитро Яворницький, «у кожного сільського батюшки був схований власний варіант цього листа…».

(обратно)

133

Ми вже розбирали цей докір — і ні до чого не дійшли.

(обратно)

134

Ро́кош (пол. rokosz — в буквальному значенні бунт, повстання) — офіційне повстання проти короля, на яке мала право шляхта для захисту своїх прав і свобод. Спочатку це означало з’їзд шляхти (не лише депутатів) на сейм. Це слово прийшло в польську мову з Угорщини, де аналогічне зібрання називалося «Rákos». Під час рокошу шляхта формувала шляхетську конфедерацію спрямовану проти короля.

(обратно)