Литвек - электронная библиотека >> Карл Ґустав Маннергейм >> Биографии и Мемуары >> Спогади. Том 2 >> страница 115
McKey Engineering, — але обладнання внаслідок заборони на експорт не випустили з американського порту. Через це суттєво затрималося виконання третього п’ятирічного плану в головних галузях промисловості.

(обратно)

25

Die Geheimakten des französischen Generalstabes. Berlin 1941.

(обратно)

26

Як було зазначено вище, «Ожел» вийшов з талліннського порту 18 вересня 1939 року і після численних пригод добувся до британських вод.

(обратно)

27

Ось що 19 лютого 1940 року продиктував король для урядового протоколу:

«З власної ініціативи я сьогодні скликав уряд, щоб зробити таку заяву для урядового протоколу:

Моє бажання полягає в тому, щоб роз’яснити моєму шведському народові важке й відповідальне становище, у якому ми перебуваємо. Я вважаю своїм доконечним обов’язком намагатися якомога довше втримувати нашу країну поза фатальним конфліктом, який тепер існує у світі. А тому за повної підтримки уряду й риксдагу ми задекларували нейтралітет.

Я весь час із якнайбільшим захопленням стежу за героїчною боротьбою нашої братерської країни Фінляндії проти переважальної сили супротивника. Швеція від самого початку намагалася добровольцями й багатьма іншими способами допомагати цій країні, але я одразу сповістив Фінляндію, що, на жаль, не варто сподіватися на військову інтервенцію Швеції. Із сумом у серці я, ретельно все зваживши, дійшов висновку, що нам у теперішньому становищі варто й надалі дотримуватися цієї позиції. Річ у тому, що я маю тверде переконання: якби Швеція тепер втрутилася у фінляндську війну, перед нами постав би щонайбільший ризик бути втягнутими не лише у війну проти Росії, а й у війну між великими державами, а такої відповідальності я не можу на себе взяти. Крім того, у такій ситуації, ймовірно, стане неможливим надавати дуже потрібну для Фінляндії чималу допомогу, як це відбувається з нашого боку дотепер і як ми готові по-дружньому робити надалі.

Життєві інтереси Швеції, її честь і мир — це мета, яка завжди в мене перед очима. Я сподіваюся, що ми з Божою допомогою на вибраній нами дорозі зможемо уникнути всіх нещасть війни.

Батьківщина завжди неодноразово доводить мені свою довіру. А тому я щиро сподіваюся, що мій народ і в цій важкій ситуації зрозуміє і схвалить мої дії».

(обратно)

28

Опис розмови між прем’єр-міністром Ганссоном і міністром Таннером, що відбулася 27 лютого 1940 року, ґрунтується на інформації останнього, як її подано в меморандумі Комітету у справі розслідування зовнішньої політики Фінляндії (т. зв. «Комітету Горнборґа»). Докладніший опис розмови міститься у творі Таннера, опублікованому після написаного вище (Väinö Tanner. Suomen tie 1939–1940, Helsinki 1950, с. 255).

(обратно)

29

«Коли росіяни не досягають своєї мети, вони перевершують її».

(обратно)

30

Die Geheimakten des französischen Generalstabes (с. 209). Berlin 1941.

(обратно)

31

Handlingar rörande Sveriges politik under andra världskriget. — Förspelet till det tyska angreppet på Danmark och Norge den 9 april 1940. Stockholm, 1947.

(обратно)

32

Handlingar rörande Sveriges politik under andra världskriget. — Transiteringsfrågan juni–december 1940 (с. 180). Stockholm, 1947.

(обратно)

33

Див. видання міністерства закордонних справ Швеції: Transiteringsfrågor och därmed sammanhängare spörsmål, april–juni 1940. Stockholm, 1947.

(обратно)

34

G. Gafenco. Préliminnaires de la guerre à l’Est (с. 117). Fribourg, 1944.

(обратно)

35

Nazi-Soviet Relations 1939–1941. Washington, 1948.

(обратно)

36

Переклад Олександра Гижі. — Прим. пер.

(обратно)

37

Урочистий марш збройних сил Фінляндії, починаючи від 1918 року. — Прим. пер.

(обратно)

38

Посол СССР у Берліні Деканозов стверджував у розмові з фон Рибентропом 12 грудня 1940 року, що «підґрунтям планів фінляндсько-шведської взаємодії є намагання звільнити Фінляндію з-під німецького впливу», а також що саме тому совєтський уряд був рішуче проти таких планів (A. Rossi. «Deux ans d’alliance germano-soviétique». Paris, 1949).

(обратно)

39

Курсив мій, Ґ. М.

(обратно)

40

А. Россі стверджує у згаданій вище книжці Deux ans d’alliance germano-soviétique (с. 196), що перші контакти між фінляндським і німецьким Генштабами припадають на грудень 1940 року і що «остаточні» перемовини між цими органами почалися 25 травня 1941-го. Ці відомості ґрунтуються на свідченні генерала Ериха Бушенгаґена, яке він дав у російському полоні, і не відповідають дійсності.

(обратно)

41

До 1953 року церква східного обряду на цих теренах називалася саме греко-католицькою, а не православною, хоч і перебувала під юрисдикцією Константинополя. — Прим. ред.

(обратно)

42

Назва суду другої інстанції у Фінляндії. — Прим. пер.

(обратно)

43

«Юнкерс-87»

(обратно)

44

З повідомлень німецької Ставки, де фігурували то одні, то інші кількісний склад і місце дислокації дивізій, які Німеччина відряджала до Фінляндії, було очевидно, що війська бракує.

(обратно)