уступаю Петру во вiчноє i потомственноє владiнiє з тим, щоб зробив її благополучною. (К зрителям.) Поєлiку же я — возний, то по привiлегiї, Статутом мнi наданой, заповiдаю всiм: «Где два б’ються — третiй не мiшайсь!» i твердо пам’ятовать, що насильно милим не будеш.
Петро и Наталка (когда возный говорит к зрителям, обнимают мать, а по окончании говорят). Мати наша рiдная, благослови нас!
Терпилиха. Бог з’єднаєть вас чудом, нехай вас i благословить своєю благостiю…
Микола. От таковi-то нашi полтавцi! Коли дiло пiде, щоб добро зробити, то один перед другим хватаються.
Выборный. Наталка — по всьому полтавка, Петро — полтавець, та й возний, здається, не з другой губернiї.
Петро. Наталко! Тепер ми нiколи не розлучимося. Бог нам помiг перенести бiди i напастi, вiн поможе нам вiрною любовiю i порядочною жизнiю буть примiром для других i заслужить прозвище добрих полтавцiв. Заспiвай же, коли не забула, свою пiсню, що я найбiльше люблю.
Наталка. Коли кого любиш, того нiчого не забудеш.
№ 19
Ой я дiвчина Полтавка,
А зовуть мене Наталка:
Дiвка проста, не красива,
З добрим серцем, не спесива.
Коло мене хлопцi в’ються
I за мене часто б’ються,
Но я люблю Петра дуже,
А до других мнi байдуже.
Мої подруги пустують
I зо всякими жартують,
А я без Петра скучаю
I веселостi не знаю.
Я з Петром моїм щаслива,
I весела, i жартлива,
Я Петра люблю душею,
Вiн один владiєть нею.
Хор
Начинаймо веселиться,
Час нам сльози осушити;
Доки лиха нам страшиться,
Не до смертi ж в горi жити. (2)
Нехай злiї однi плачуть,
Бо недобре замишляють;
А полтавцi добрi скачуть,
Не на зло другим гуляють. (2)
Коли хочеш буть щасливим,
То на Бога полагайся;
Перенось все терпеливо
I на бiдних оглядайся. (2)
Примечания
1
Возний — судовий урядовець у Польщі, Литовському князівстві, на Україні (до XIX ст.). На Україні возні були при судах (генеральному, полкових, сотенних та ін.).
(обратно)
2
Виборний — особа, що вибиралася голосуванням для виконання певних обов’язків. Тут: помічник старости.
(обратно)
3
Позов — цивільна судова справа.
(обратно)
4
Копа — копний суд, збори сільської громади на Україні в XV-XVIII ст. для розв’язання судових або громадських справ.
(обратно)
5
Артикул — тут: стаття якогось закону, в даному випадку Статуту.
(обратно)
6
Магдебурзьке право — середньовічне міське право. Надання місту цього права частково звільняло його від юрисдикції центральної адміністрації, створювало органи самоврядування та ін.
(обратно)
7
Тамань (Таманський півострів у Краснодарському краї РРФСР) в 70-х роках XVIII ст. приєднано до Росії. На Таманському півострові і Прикубанні з колишніх запорізьких козаків було утворено Чорноморське козацьке військо.
(обратно)
8
Йдеться про водевіль російського письменника і театрального діяча Олександра Олександровича Шаховського (1777-1846) «Казак-стихотворец», що виставлявся в Москві і Петербурзі (1812). Водевіль мав певний успіх завдяки патріотичній темі, жвавості дії, українським пісням. Проте українська громадськість негативно оцінила твір, зокрема надуманість сюжетних колізій, незнання українського життя. Був показаний водевіль і в Харкові (1816) та Полтаві (1817). Українські глядачі й критика негативно поставились до п’єси, до каліченої української мови. В журналі «Украинский вестник» (1817, № 2) з’явилась рецензія, що різко виступала проти перекрученого змалювання О. Шаховським українського життя, побуту, мови. Настрої української громадськості і відтворив І. П. Котляревський у репліках дійових осіб п’єси.
(обратно)
9
Персонажі водевілю О. Шаховського «Казак-стихотворец».
(обратно)
10
Кочубей Василь Леонтійович (1640-1708) — генеральний суддя Лівобережної України. Разом з Іскрою зробив спробу розкрити зрадницьку діяльність Мазепи, проте, обмовлений ним перед Петром І, був страчений.
(обратно)
11
Мазепа Іван Степанович (1644-1709) — гетьман Лівобережної України, зрадник українського народу. В 1708 р. перейшов на бік Швеції, а після Полтавської битви втік до Туреччини.
(обратно)
12
Іскра Іван Іванович (?-1708) — полтавський полковник; разом з Кочубеєм намагався викрити зраду Мазепи, але був страчений.
(обратно)
13
Іов — за біблійними легендами бідний праведник.
(обратно)