Литвек - электронная библиотека >> Голлі Блек >> Фэнтези: прочее >> Королева порожнечі

Королева порожнечі. Иллюстрация № 1

 

 

Королева порожнечі. Иллюстрация № 2

 

 

Королева порожнечі. Иллюстрация № 3 

 

2021

 

 

ISBN 978-966-982-504-9 (epub)

 

Жодну з частин даного видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

без письмового дозволу видавництва

 

Серія «Книжкова полиця підлітка»

Перекладено за виданням:

Black, Holly. The Queen of Nothing / Holly Black. — New York : Little, Brown and Company, 2019. — 320 p.

Переклад з англійської Марії Пухлій

 

Дизайнер обкладинки Рената Куртвелієва

Електронна версія створена за виданням:

 

Блек Г.

Королева порожнечі / Голлі Блек ; пер. з англ. М. Пухлій. — Х. : Віват, 2020. — 320 с. — (Серія «Книжкова полиця підлітка», ISBN 978-617-690-681-0).

ISBN 978-966-982-200-0 (укр.)

ISBN 978-0-316-31042-0 (англ.)

Владу завжди легше захопити, ніж утримати. Джуд засвоїла цей урок, звільнивши з-під свого контролю короля Кардана й наділивши його всевладністю. Тепер, ставши смертною правителькою Фейрі у вигнанні, Джуд залишається безсилою і спохвачується лише після зради Кардана. Вона вичікує, рішучо налаштована повернути собі все, що він у неї забрав. Утілення задуму прискорює її близнючка Терін, чиє життя опинилося в небезпеці. Щоб урятувати сестру, Джуд має ризикнути, повернувшись до зрадливого Двору Фейрі. От тільки Ельфгейм не такий, яким вона його залишила. На волю виривається заснуле, та все ж потужне прокляття, краєм шириться паніка, що змушує Джуд обирати між честолюбністю і людським єством…

УДК 821.111(73)

 

© Holly Black, 2019

© ТОВ «Видавництво “Віват”», видання українською мовою, 2020

 

 

Присвячую Лі Бардуґо, яка ніколи не дає мені спуску

 

Книга перша

 

Король ельфів поклявся

З донькою Землі

Побратися — хай родиться дитя,

Що освячене буде водою

Й хрестом,

Не таке, як у фейрі,

Вестиме життя.

Коли ж настане

День цих змін?

Далеко він! Далеко він!

Едмунд Кларенс Стедмен. «Ельфійська пісня»

 

 

Пролог

 

Королівський астролог Бафен примружився, дивлячись на зоряну мапу, й постарався не здригнутися, коли йому здалося, що зараз наймолодший принц Ельфгейму впаде й удариться своєю королівською головою.

Через тиждень після народження принца Кардана нарешті представляли Верховному королю. Попередніх п’ятьох спадкоємців він побачив одразу, новонародженими, червоними й верескливими, та леді Аша заборонила Верховному королю приходити до себе, доки не відчує, що достатньо відновилася після пологів.

Хлопчик, худий та зморщений, мовчав і витріщався на Елдреда чорними очима. Своїм маленьким хвостиком-батіжком він метляв із такою силою, що в нього мало не розмоталися пелюшки. Леді Аша, здавалося, не знала, як зручніше взяти його на руки. Ба більше, вона тримала його так, наче сподівалася, що її якнайшвидше позбавлять цього тягаря.

— Розкажи нам про його майбутнє, — наказав Верховний король.

На представленні нового принца зібралося всього кілька осіб із Народу: смертний Вел Морен, який одночасно був придворним поетом і сенешалем, а також двоє членів Живої Ради — міністр ключів Рандалін і Бафен. У порожньому залі слова Верховного короля розходилися луною.

Бафен завагався, та йому не було іншої ради, як відповідати. До принца Кардана Елдредові пощастило мати п’ятьох дітей — приголомшлива плодючість для Народу з такою рідкою кров’ю й рідкісними народженнями. Зорі віщували, що кожному маленькому принцові чи принцесі судилося чимало досягти в поезії та співах, у політиці, в доброчесності й навіть у гріховності. Та цього разу він побачив серед зір дещо геть інакше.

— Принц Кардан буде вашою останньою дитиною, — промовив королівський астролог. — Він стане погибеллю корони та згубою престолу.

Леді Аша різко, судомно вдихнула. Вперше притулила дитину до себе, бажаючи її захистити. Малюк у неї на руках зіщулився.

— Цікаво, хто вплинув на твоє тлумачення знамен. Може, тут доклала руку принцеса Еловін. Або принц Даїн.

«Може, було б краще, якби вона його впустила», — недоброзичливо подумав Бафен.

Верховний король Елдред провів рукою по підборіддю.

— Цьому ніяк не можна запобігти?

Те, що зорі давали Бафенові так багато загадок і так мало відповідей, було водночас чудово і сумно. Він часто шкодував, що не бачить усього чіткіше, але не цього разу. Астролог схилив голову, аби тільки не дивитися Верховному королю в очі.

— Лише з його пролитої крові може зродитися видатний правитель, але не раніше, ніж звершиться те, про що я вам сказав.

Елдред повернувся до леді Аші та її дитини, провісника нещастя. Малюк був мовчазний, як камінь, — не плакав і не агукав, — і досі метляв хвостом.

— Забери хлопчика, — сказав Верховний король. — Виховуй так, як вважатимеш за потрібне.

Леді Аша навіть не здригнулася.

— Я виховаю так, як вимагає його становище. Він же, зрештою, принц і твій син.

У її тоні відчувалася злість, і Бафен через це з незадоволенням згадав, що деякі пророцтва справджуються через ті самі дії, що мали б їм запобігти.

Якусь мить усі стояли мовчки. Тоді Елдред кивнув Велові Морену, той пішов із помосту й невдовзі повернувся, несучи вузеньку дерев’яну скриньку з накресленим на кришці орнаментом із коріння.

— Дарунок, — мовив Верховний король, — з нагоди твого внеску до роду Смілаксів.

Вел Морен відкрив скриньку, демонструючи вишукане кольє з важких смарагдів. Елдред підняв їх і надягнув на леді Ашу через голову. Тильним боком долоні торкнувся її щоки.

— Ваша щедрість незмірна, мій пане, — сказала вона, дещо пом’якшившись.

Малюк затиснув у кулачку один камінь, утупившись бездонними очима в батька.

— А тепер іди спочинь, — промовив Елдред уже тихіше. Цього разу вона скорилася.

Леді Аша пішла з гордо піднятою головою, обійнявши дитину ще міцніше. Бафен здригнувся від якогось лихого передчуття, геть не пов’язаного із зорями.

Верховний король Елдред