Литвек - электронная библиотека >> Томас Манн >> Классическая проза >> Зачарована гора Т.2 >> страница 156
Речитатив (італ.).

(обратно)

111

Дай мені руку, моя крихітко (італ.).

(обратно)

112

Ти — в цій могилі?! (італ.).

(обратно)

113

Ні, ні! Ти надто прекрасна! (італ.).

(обратно)

114

Сурми (фр.).

(обратно)

115

Дух (англ.).

(обратно)

116

Мій дорогий (італ.).

(обратно)

117

Занудність (фр.).

(обратно)

118

Руйнівник! Скажений пес! Убити його мало! (італ.).

(обратно)

119

Навпаки (італ.).

(обратно)

120

Нещасний! — вигукнув він. — Що ти робиш, Господи Боже мій! (італ.).

(обратно)

121

Дорогий (італ.).

(обратно)

122

Отже, на рівнину, — промовив він, — на рівнину нарешті! Прощавай, мій Джованні! (італ.).

(обратно)

123

Розмовляти французькою, — каже він, — це, певною мірою, розмовляти, не розмовляючи (фр.).

(обратно)

124

Новелу (англ.).

(обратно)

125

Якого біса він уліз у цю халепу? (фр.).

(обратно)

126

Проти волі (фр.).

(обратно)

127

Момент вічности (лат.).

(обратно)

128

Чи можливо, щоб я був таким дотепним? (фр.).

(обратно)

129

Шукаючий герой. Міф як універсальний символ у творах Т. М. (англ.).

(обратно)

130

Дурник, великий дурень, простодушний дурень (англ.).

(обратно)

131

Цвинтар великої небезпеки (фр.) — також назва одного з романів Лицарів Круглого столу (XIII ст.).

(обратно)