Історія втечі та повернення (Ферранте, Элена) Страница 1 - Литвек

Елена Ферранте

Історія втечі та повернення

* * *Вказiвник дiйових осiб i короткий виклад подiй попереднiх книг

Родина Черулло (родина чоботаря):

Фернандо Черулло – чоботар, батько Ліли. Не дозволив доньці продовжити навчання після того, як вона скінчила початкову школу.

Нунція Черулло – мати Ліли. Підтримує доньку, але не має достатнього впливу, щоб протистояти чоловікові.

Раффаелла Черулло – її називають також Ліна або Ліла. Народилася у серпні 1944 року. У шістдесят шість років безслідно зникає з Неаполя. Неймовірно здібна учениця, у десять років пише оповідання під назвою «Блакитна фея». Після початкової школи кидає навчання й опановує чоботарство. У юному віці виходить заміж за Стефано Карраччі й успішно управляє спершу ковбасною крамницею в новому районі, а потім взуттєвим магазином на площі Мартірі. Під час відпочинку на острові Іскія закохується в Ніно Сарраторе, заради якого кидає чоловіка. У Ліли народжується син Дженнаро, а спільне життя з Ніно закінчується невдачею. Відтак Ліла виявляє, що Стефано матиме дитину з Адою Каппуччо, і остаточно йде від нього. Разом з Енцо Сканно перебирається до передмістя Сан-Джованні-а-Тедуччо і починає працювати на ковбасній фабриці Бруно Соккаво.

Ріно Черулло – старший брат Ліли, теж чоботар. Разом із батьком Фернандо завдяки Лілі та грошам Стефано Карраччі відкриває взуттєву фабрику «Черулло». Одружується з сестрою Стефано, Пінуччею Карраччі, у них народжується син Фердінандо, якого називають Діно. На честь брата Ліла назвала свого первістка Ріно.

Інші діти.

Родина Ґреко (родина вахтера):

Елена Ґреко – її ще називають Ленучча або Ленý. Народилася у серпні 1944 року і є авторкою цієї довгої оповіді, яку ви читаєте. Елена починає писати в той момент, коли дізнається, що її подруга дитинства Ліна Черулло, яку тільки вона зве Лілою, зникла. Після початкової школи Елена успішно продовжує вчитися в ліцеї. Завдяки здібностям та підтримці викладачки Ґальяні вона бере гору в сутичці з викладачем релігії стосовно ролі Святого Духа. Ще з дитинства вона таємно закохана в Ніно Сарраторе. За його підказкою і з неоціненною допомогою Ліли вона описує історію з викладачем релігії у статті, але часопис, з яким співпрацює Ніно, так її і не опублікував. Елена добре навчається й насамкінець отримує диплом магістра у Вищій нормальній школі в Пізі. Там само вона знайомиться й заручається з П’єтро Айротою. Також видає роман, у якому описує життя в своєму районі та підліткові переживання на Іскії.

Пеппе, Джанні та Еліза – менші брати і сестра Елени.

Батько – вахтер у мерії.

Мати – домогосподарка. Спогад про її кульгавість повсякчас переслідує Елену.

Родина Карраччі (родина дона Акілле):

Дон Акілле Карраччі – чудовисько-страхолюд із казок, спекулянт і лихвар. Його вбили.

Марія Карраччі – дружина дона Акілле, мати Стефано, Пінуччі та Альфонсо. Працює в родинній ковбасній крамниці.

Стефано Карраччі – син покійного дона Акілле, чоловік Ліли. Керує статками, нагромадженими батьком, і з часом стає успішним комерсантом завдяки добре налагодженій роботі двох ковбасних крамниць та взуттєвого магазину на площі Мартірі, який він відкриває разом з братами Соларами. Незадоволений бурхливим шлюбом з Лілою, зав’язує стосунки з Адою Каппуччо й починає жити з нею, коли вона вагітніє, а Ліла перебирається у Сан-Джованні-а-Тедуччо.

Пінучча – донька дона Акілле. Працює спочатку в родинній ковбасній крамниці, а згодом – у взуттєвому магазині. Виходить заміж за Лілиного брата Ріно й народжує від нього сина Фердінандо, якого називають Діно.

Альфонсо – син дона Акілле. Сусід Елени по парті. Заручається з Марізою Сарраторе й управляє взуттєвим магазином на площі Мартірі.

Родина Пелузо (родина столяра):

Альфредо Пелузо – столяр. Комуніст. Його засудили за обвинуваченням в убивстві дона Акілле й посадили до в’язниці, де він помер.

Джузеппіна Пелузо – дружина Альфредо. Працює на тютюновій фабриці, живе заради дітей та ув’язненого чоловіка. Після смерті останнього накладає на себе руки.

Пасквале Пелузо – найстарший син Альфредо та Джузеппіни, муляр, комуніст-активіст. Він першим помітив Лілину вроду й освідчився їй. Ненавидить Солар. Зустрічався з Адою Каппуччо.

Кармела Пелузо, яка просить називати себе Кармен, – сестра Пасквале, працює в галантерейному магазині, але невдовзі Ліла наймає її продавчинею в нову ковбасну крамницю Стефано. Довго зустрічалася з Енцо Сканно, але той, повернувшись з армії, без жодних пояснень покинув її. Згодом заручається з власником заправки на трасі.

Інші діти.

Родина Каппуччо (родина божевільної вдови):

Меліна – родичка Нунції Черулло, удова. Заробляє тим, що миє сходи в будинках старого району. Була коханкою Донато Сарраторе, батька Ніно. Саме через це родина Сарраторе була змушена переїхати, і Меліна ледь не збожеволіла.

Чоловік Меліни – розвантажував ящики з овочами та фруктами на ринку, загинув за нез’ясованих обставин.

Ада Каппуччо – донька Меліни. Малою допомагала матері мити сходи. Завдяки Лілі влаштувалася продавчинею до ковбасної крамниці старого району. Довго зустрічається з Пасквале Пелузо, а потім стає коханкою Стефано Карраччі, вагітніє і починає з ним жити. З їхнього зв’язку народжується донька Марія.

Антоніо Каппуччо – її брат, механік. Зустрічався з Еленою і ревнував її до Ніно Сарраторе. Дуже хвилюється через перспективу бути призваним до війська, але коли Елена звертається до братів Солар по допомогу в цій справі, почувається таким глибоко приниженим, що пориває з нею. Під час військової служби зазнає серйозного нервового виснаження, і його достроково демобілізують. Коли повертається у свій район, злидні штовхають його йти працювати на Мікеле Солару, який згодом посилає його до Німеччини з якимсь тривалим секретним завданням.

Інші діти.

Родина Сарраторе (родина залізничника-поета):

Донато Сарраторе – залізничник, поет, журналіст. Страшенний бабій, був коханцем Меліни Каппуччо. Коли Елена приїхала на канікули на Іскію, родина Сарраторе відпочивала в тому самому будинку, що й вона. Елена змушена була