Литвек - электронная библиотека >> Галина Пагутяк >> Современная проза >> Сентиментальні мандрівки Галичиною >> страница 63
<…>

С. 90: [Прижджаючи] => Приїжджаючи зранку на головний вокзал, я ніби грала в лотерею: сідала в той автобус, що був раніше.

С. 96: А потім — двадцять років неспокою, а коли життя тільки почало [надагоджуватися] => налагоджуватися — друга війна.

С. 137: Я піднялася аж на горище, а звідти знову зійшла вниз і опинилась на [втурішньому] => внутрішньому подвір’ї, де був колись священний сад, а зараз буяли бур’яни.

С. 141: Ми довго [лазило] => лазили по переходах, зазирали в казарми, що були колись перетворені на банальні склади.

С. 150-151: Щойно я сиділа на схилі пагорба, милувалась краєвидом, білими скелями, і [в раптом] => раптом у моє життя увірвався «Байкал», на дні якого спочивають авто і тіла людей, і спочиватимуть там до кінця віку.

С. 187: Я [завжли] => завжди намагалась оминути це місце, не любила приходити до тітки.