Днiпра i в жаху вкидається у Днiпро. За нею брати по слiду, та Днiпрова хвиля вже далеко понесла сестру й розбила на гостре камiння, й дарма брати ходять понад берегами, — у бистрих нуртах нiчого не видно, опрiч одкиду неба ясного, гаїв та шпилiв округи.