бурелом,
От ненавистных идиом,
И замутился сплошь ручей
От яда пламенных речей.
Те звери, кто еще вчера Едой делились на ура, Отныне пропитались злом, Угрозу чувствуя во всём. По-волчьи жить, по-волчьи выть, Друг друга за нос укусить - Таким стиль жизни новой стал Тарам-Парамских приживал.
Да пусть бы только то зверьё, Кто у кормушки жрал сырьё… Но перегрызлись даже те, Кто обретался в простоте.
И больше в гости по утрам, А также днем, по вечерам Никто уже Тарам-Парам Не шествовал к своим друзьям.
КристОфер даже ощутил, Что ни одно из тех светил, Что раньше радовали взгляд, Небесный выстроя парад, Согрев теплом мильярдов Ватт, В Тарам-Парам уж не спешат.
Ведь лес стал склепом для зверей Любых цветов, любых мастей.
Кляня свой опыт небогатый, Ругнувшися витиевато, Наш Робин без раздумья взял И всех зверей в мешок собрал. Субботник по уборке леса Устроивши без политеса, Пинков зверям понадавал, Политдурдом весь разогнал.
Парнишка здраво рассудил, Что ту разруху учудил Клубок цветастых политсил, Что тешили в грызне свой пыл.
И вот без лишнего словца На свалке Винни, Гриф, Овца, Осел Иа, Хорек и Лис, Единой кучей улеглись, Енот и Дятел, Гусь и Лось, - Местечко там и им нашлось, Шакал, Козёл и Обезьянки, Что распродали вышиванки, Кабан и Скунс, Гриф, Пятачок - Все получили под бочок.
И даже старый Богомол Под тот шумок в утиль ушёл. Хотя он тихо просидел При бардаке том не у дел. Но если рубят лес, то в ад И щепки мелкие летят.
И разогнав политдурдом, Устроивши политоблом, Решил КристОфер прикупить Игрушек новых. Может быть, Подумал, станет новый зверь, В сто крат терпимее теперь.
Но как КристОфер не старался, Осадок всё-таки остался. С наивностью ещё дружил, Наш Робин. Ибо молод был.
На много лет попутал бес Теперь Тарам-Парамский лес, Вселил в сердца зверей, зловреда, Тупую ненависть к соседу.
Когда теперь наступит мир В душе зверей? Поди пойми. Как пить дать - пара поколений Потеряна для вожделений О счастье, коего светлей Нет для игрушечных зверей.
Итак, наш Винни и друзья Почили в бозе средь тряпья, В прямом - не в переносном смысле - На свалке оказались жизни.
ТОРЖЕСТВЕННАЯ ЗАВЕРШАЮЩАЯ ПЕСНЯ. НА ИЗВЕСТНЫЙ МОТИВ
ТУ-104 самый быстрый самолёт, ТУ-104 отправляется в полет. Не опоздайте! Не опоздайте…
ВМЕСТО ЭПИЛОГА. ОТРЫВКИ ИЗ СТИХОТВОРЕНИЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО «І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ” Аще кто речет, яко люблю бога, а брата своего ненавидит, ложь есть. Соборное послание Иоанна, Глава 4, с.20
...І господа зневажають, - Людей запрягають В тяжкі ярма. Орють лихо, Лихом засівають, А що вродить? побачите Які будуть жнива! Схаменіться, недолюди, Діти юродиві!
...Доборолась Україна До самого краю. Гірше ляха свої діти Її розпинають.
...Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата, - Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Благословить дітей своїх Твердими руками І діточок поцілує Вольними устами. І забудеться самотня Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечірній Тихо засіяє... Обніміться, брати мої, Молю вас, благаю!
Те звери, кто еще вчера Едой делились на ура, Отныне пропитались злом, Угрозу чувствуя во всём. По-волчьи жить, по-волчьи выть, Друг друга за нос укусить - Таким стиль жизни новой стал Тарам-Парамских приживал.
Да пусть бы только то зверьё, Кто у кормушки жрал сырьё… Но перегрызлись даже те, Кто обретался в простоте.
И больше в гости по утрам, А также днем, по вечерам Никто уже Тарам-Парам Не шествовал к своим друзьям.
КристОфер даже ощутил, Что ни одно из тех светил, Что раньше радовали взгляд, Небесный выстроя парад, Согрев теплом мильярдов Ватт, В Тарам-Парам уж не спешат.
Ведь лес стал склепом для зверей Любых цветов, любых мастей.
Кляня свой опыт небогатый, Ругнувшися витиевато, Наш Робин без раздумья взял И всех зверей в мешок собрал. Субботник по уборке леса Устроивши без политеса, Пинков зверям понадавал, Политдурдом весь разогнал.
Парнишка здраво рассудил, Что ту разруху учудил Клубок цветастых политсил, Что тешили в грызне свой пыл.
И вот без лишнего словца На свалке Винни, Гриф, Овца, Осел Иа, Хорек и Лис, Единой кучей улеглись, Енот и Дятел, Гусь и Лось, - Местечко там и им нашлось, Шакал, Козёл и Обезьянки, Что распродали вышиванки, Кабан и Скунс, Гриф, Пятачок - Все получили под бочок.
И даже старый Богомол Под тот шумок в утиль ушёл. Хотя он тихо просидел При бардаке том не у дел. Но если рубят лес, то в ад И щепки мелкие летят.
И разогнав политдурдом, Устроивши политоблом, Решил КристОфер прикупить Игрушек новых. Может быть, Подумал, станет новый зверь, В сто крат терпимее теперь.
Но как КристОфер не старался, Осадок всё-таки остался. С наивностью ещё дружил, Наш Робин. Ибо молод был.
На много лет попутал бес Теперь Тарам-Парамский лес, Вселил в сердца зверей, зловреда, Тупую ненависть к соседу.
Когда теперь наступит мир В душе зверей? Поди пойми. Как пить дать - пара поколений Потеряна для вожделений О счастье, коего светлей Нет для игрушечных зверей.
Итак, наш Винни и друзья Почили в бозе средь тряпья, В прямом - не в переносном смысле - На свалке оказались жизни.
ПРИЛОЖЕНИЕ К ГЛАВЕ N
ТОРЖЕСТВЕННАЯ ЗАВЕРШАЮЩАЯ ПЕСНЯ. НА ИЗВЕСТНЫЙ МОТИВ
ТУ-104 самый быстрый самолёт, ТУ-104 отправляется в полет. Не опоздайте! Не опоздайте…
ВМЕСТО ЭПИЛОГА
ВМЕСТО ЭПИЛОГА. ОТРЫВКИ ИЗ СТИХОТВОРЕНИЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО «І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ” Аще кто речет, яко люблю бога, а брата своего ненавидит, ложь есть. Соборное послание Иоанна, Глава 4, с.20
...І господа зневажають, - Людей запрягають В тяжкі ярма. Орють лихо, Лихом засівають, А що вродить? побачите Які будуть жнива! Схаменіться, недолюди, Діти юродиві!
...Доборолась Україна До самого краю. Гірше ляха свої діти Її розпинають.
...Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата, - Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Благословить дітей своїх Твердими руками І діточок поцілує Вольними устами. І забудеться самотня Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечірній Тихо засіяє... Обніміться, брати мої, Молю вас, благаю!