двадцяте століття. 1917 року (сума цифр — 18) нова релігія перемогла. Від народження К. Маркса до того часу (1917–1818) минуло 99 років, що в сумі складає також число 18.

Отож, озброївшись цим ключем (чи кодом), спробуємо пояснити деякі моменти з «Об'явлень…»

«7 І сталася на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи, 8 та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. 9 І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений він був додолу, а з ним і його анголи були скинені» (гл. 12). Треба розуміти, що сталося те у роки, основою яких є число 18. «Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має».

А тепер трохи окультних знань. «Магнетична сфера» (термін окультний) нашої планети точно відповідає тваринній душі людини і носить назву «темний сателіт». Цей темний (похмурий) сателіт є центром або вогнищем тваринної сили Землі, зловісний девіз якого: «Для себе» (ego). Оскільки людина — анатомічна часточка планети, то вона підпадає під «герметичний закон»: «те, що вгорі, подібне тому, що внизу» або «те, що на землі, єтаке ж, як і на небі».

Упродовж «золотого» і «срібного» періодів еволюції темний невидимий сателіт перебував в афелії своєї орбіти і вплив його на земне життя був не дуже суттєвим. Та в часи «мідного» і «залізного» віків цей орб постійно наближався, його похмурі тіні на Землі ставали дедалі густішими, могутнішими; і так до 1881 року, коли він пройшов через свій перигей.

Яке це має відношення до «Откровень…» («Об'явлень…»)? Так зразу й не скажеш. Просто окультний 1881 рік збігається із завершенням праці над новою релігією — «Капіталом». Втім, в історично-часовому плані саме цей рік істотного значення не має; просто тінь від орба тоді була найгустішою. В найближчі до 1881 роки чорний сателіт майже так само впливав на земне життя; надто в межах кількох десятків років (до і після). У цей період було оприлюднено перший (1867 р.), другий (1885 р.), третій (1894 р.) і четвертий (1905 р.) томи «Капіталу». У цей же час із неба було «скинено» сутності людей, які згодом уособлять нову віру, а саме В. Леніна (1870), Ф. Дзержинського (1877), Л. Троцького (1879), Й. Сталіна (1879, грудень, майже 1880 р.), Г. Зінов'єва (1883), Л. Каменєва (1883), Я. Свердлова (1885).

3. А тепер знову перейдемо до «Об'явлень…». У главі 13, що має назву «Антихристово і його пророк. Семиголова звірина звела світ», пишеться: «І я бачив звірину, що виходила з моря, яка мала десять рогів, а на рогах її були десять вінців, а на її головах богозневажені імена». Аби трохи пояснити фантастичний образ звірини, звернемося до гл. 17 («Таємниця жінки і звірини»): «15 І говорить Ангол до мене: «Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народ, та люди, племена і язики». А ще раніше в цій же главі: «9 Тут розум, що має він мудрість. Сім голів — це сім гір, що на них сидить жінка. А сім царів, — п'ять їх упало, один є, а другий ще не прийшов, а як прийде, то мусить він трохи пробути». «12 А десять тих рогів, що бачив ти їх, то десять царів…»

Якщо перекласти тайнопис Івана Богослова на світську мову, то він прозвучить так: «І я бачив владу, що з людського моря виходила, яка правила десятьма царствами і яка мала сім співголів, а ці сім співголів були ворогами церкви христової…»

Далі в 13 гл. пишеться: «І змій дав їй (звірині) свою силу, і престола свого, і владу велику. А одна з її голів була ніби забита на смерть, але рана її смертельно вздоровилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіриною! 4 І вклонилися змієві (марксизмові), що дав владу звірині, говорячи: «Хто до звірини подібний, і хто воювати з нею може?

І їй дано уста, що говорили зухвале та богозневажене. І їй дано владу діяти сорок два місяці».

Передусім, хто вони — сім співголів? В. Ленін, Й. Сталін, Л. Троцький, Ф. Дзержинський, Я. Свердлов, Л. Каменєв, Г. Зінов'єв. Реальна влада концентрувалася в них, інші «полум'яні лицарі» — похідне від цієї сімки.

Змій, котрий дав силу їм, — то нова релігія — марксизм, яка народилася в час найгустішої тіні орба — в році 1881. А яка із семи голів «була ніби забита на смерть»? Це — Ленін. У нього стріляли, але він одужав. Справді, вся земля стежила за його здоров'ям. І він справді правив загальним числом три з половиною роки (сорок два місяці), поки рана його смертельна була вздоровилась. Це тоді став зароджуватися культ Леніна, а марксизм переходив (а точніше, насаджувався силою) в маси. Саме в цей час за наказом Леніна було розстріляно велику кількість священослужителів. Адже готувався ґрунт для вкорінення нової віри.

Коли я називаю марксизм релігією, то це не метафора. Наприклад, А. Луначарський відверто писав, що вчення К. Маркса збагнути простій людині важко. Краще, коли вона в нього повірить, як у Закон Божий. До речі, саме А. Луначарський виступав проти руйнування храмів, бо вважав, що настане час, коли замість образів там будуть портрети творця і апостолів нової віри, а службу правитимуть комісари. «6 І відкрили вони свої вуста на зневагу проти Бога, щоб богозневажити ім'я його й оселю його, та тих, хто на небі живе. 7 І їй дано проводити війну зо святими та їх перемогти» (гл. 13).

Звернемося знову до 13 глави: «2 А звірина, що я її бачив, подібна до барса була, а ноги її — як ведмежі, а паща її — немов лев'яча паща».

Слова «лев'яча паща», «подоба барсяча», «ноги її — як ведмежі» — не просто метафори. Це — історичні символи держав: лев уособлював Вавилон, ведмідь — Мідо-Персію, а барс — Грецію. Св. Іван Богослов тим повідав, що держава, якою правитиме звірина, поєднає в собі досвід наймогутніших і найжорстокіших тоталітарних режимів усіх часів і народів. Ті, хто пережив більшовицьку епоху, можуть засвідчити, що символи, наведені святим, повністю відбивають її звірячу сутність. Скількох людей, скільки доль було розтерзано, витоптано в цей період!? Скільки етносів зникло!? А робили те сутності темних, що прийшли в земний світ в період, наближений до 1881 року; програвши війну з силами добра на небі, вони перенесли її в людське суспільство.

4. Закладини того звірства почалися значно раніше. Ще тоді, коли лише формувався світогляд майбутнього батька нової релігії. Перед тим, як стати комуністом, Маркс був членом «Ліги справедливості» і «Союзу рівних», які насправді являлися сатанинськими товариствами, товариствами тих, котрі колись називали себе відьмаками і відьмами. Вже у студентські роки К. Маркс написав драму «Квалален», що древньоєврейською являє собою анаграму, тобто ім'я Христа, написане навпаки, себто антихрист: