повідомлення про які-небудь факти, явища реальної дійсності.

Морфема — це поєднання звуків (фонем), що характеризується певним граматичним значенням, яке може проявлятися тільки в складі слова.

Правила мовного етикету — особлива група стереотипних, стійких формул спілкування, що реалізуються в основному в одиницях лексичного, фразеологічного, морфологічного рівнів.

Предмет мови — відображуваний у мовленнєвій діяльності фрагмент, явище, подія навколишньої дійсності.

Психолінгвістика — галузь психології, що досліджує психологічні та лінгвістичні аспекти мовленнєвої діяльності людини, соціальні та психологічні площини використання мови в процесах мовленнєвої комунікації та індивідуальної мовленнєво-мислительної діяльності.

Психологічні механізми мовленнєвої діяльності — осмислення, мнемічної організації, випереджального аналізу та синтезу мови.

Речення — це поєднання слів, що в завершеному вигляді передає певну думку.

Слово — стійкий комплекс звуків, що має значення.

Текст — макроодиниця мови, що являє собою поєднання кількох речень і в розгорнутому вигляді розкриває певну тему.

Фонема — це звук мовлення, що виконує смислорозрізнювальну функцію, суть якої полягає в можливості відрізняти одне слово від інших.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Завдання 1

Шестирічна Оленка відвідувала курси підготовки до школи. У своєму першому прописі вона часто робила такі помилки: Шашко (Сашко), їти (йти), вірчак (рівчак). Чим зумовлені описані помилки? Чи потрібно хвилюватися батькам через те, що мовлення Оленки не розвинене?

Завдання 2

Студент-третьокурсник мав, на думку його знайомих, досить дивну особливість мовлення: доповіді, над якими він працював попередньо, ретельно готуючись до виступу, були мало не досконалими. Він прекрасно їх виголошував і на практичних заняттях у виші, і на зборах студентського самоврядування, і на вечірках, не користуючись записами. Проте у повсякденній ситуативній розмові він був недорікуватим: часто зупинявся, підбираючи чи пригадуючи потрібне слово, перескакував із теми на тему тощо. Про що свідчить така особливість мовлення юнака? Що йому потрібно розвивати?

Завдання 3

Студенти-першокурсники уважно слухали лекцію викладача. Педагог подбав про те, щоб створити оптимальні умови для сприйняття студентами навчального матеріалу: обрав середній темп мовлення, чітко артикулював слова, дотримувався логічної послідовності викладу, виголошення лекції було виразним. Однак аналіз проведеного після лекції тесту був невтішним: 70 % слухачів упорались із завданням на задовільно, решта мали вищі оцінки. Як на вашу думку, якого мовленнєвого вміння бракувало студентам?

Завдання 4

Часто люди спостерігають таку закономірність: інколи в процесі мовлення складається враження, що одна думка породжує іншу, тому ваше висловлювання є змістовним, виразним та емоційним, проте бувають ситуації, коли на поставлене питання, хоч ви й прекрасно орієнтуєтеся в матеріалі, відповідаєте незв’язно, «в’яло». Як можна пояснити таке явище з погляду психології мовлення?

Завдання 5

Наталка Н. хизувалася перед подругою кількістю прочитаних літературних творів за літо. Вона говорила, що легко за день могла «проковтнути» 200 сторінок. Коли подруга попросила дівчину переказати зміст певного твору, Наталка з подивом виявила, що не може цього зробити: вона пам’ятала початок твору, проте не могла відтворити деталей розвитку подій і зовсім не могла згадати закінчення. Із чим пов’язане таке явище? Над удосконаленням якого вміння Наталці потрібно попрацювати?

Завдання 6

Василь Петрович повернувся з роботи в поганому настрої. Його схвилювали слова колеги, що свідчили про її зневажливе ставлення до питань вирішення соціальних проблем співробітників. Він ходив із кімнати в кімнату, насупившись, про щось думав. Інколи він уголос промовляв: «Невже це можливо?!», «Ганьба!». У кімнатах було порожньо. Скажіть, із ким розмовляв Василь Петрович? Чи не є така розмова ознакою патологічного розладу психіки цієї людини?

Завдання 7

Бахтін М., розглядаючи проблему психології мовлення зазначав: «Слово — це вектор, вказівник напрямку, перетином векторів задається змістовий простір, поза контекстом даної ситуації ці вказівники беззмістовні». Які характеристики слова як мовного знака він мав на увазі?

Завдання 8

Про яку функцію мови йдеться в таких словах Т.Г. Шевченка:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється-ожива,

Як їх почує!..

Завдання 9

Про яку характеристику мовлення та про який саме його вид йдеться у рядках Ліни Костенко?

Вечірнє сонце, дякую за день,

За цю потребу слова, як молитви.

Завдання 10

Порівняйте функції письмового та усного мовлення. Зробіть висновок про те, який вид мовлення має ширшу функціональність.

Завдання 11

Складіть кросворд із 10 слів, використовуючи прізвища науковців, які досліджували мовлення, та поняття теми «Мовлення».

Завдання 12

Подайте у вигляді структурної схеми зміст мовлення як пізнавального психічного процесу.

Методики діагностики мовлення

Аудіювання мовлення. Побудова індивідуального профілю аудіатора (слухача)

Процес аудіювання є провідним серед решти видів мовленнєвої діяльності. Він охоплює слухання та одночасне розуміння озвученого мовлення, є найчастішим у використанні (до 45 % загального часу). Аудіювання може бути частковим, неповним, задовільним, відмінним, незадовільним. Це залежить від багатьох факторів: ступеня знання мовної системи, форми подачі мовленнєвої інформації, цікавості й важливості теми, наявності звукових завад в довкіллі, індивідуально- психологічних особливостей аудіатора, розвитку у нього таких важливих для аудіювання психічних процесів як пам’ять та увага. Експериментально було доведено, що 70–80 % інформації може бути втрачено через неврахування вищезазначених аспектів.

Гарний слух, зацікавленість у темі, добре розвинене мовлення, відсутність зовнішніх завад, правильна організація мовлення мовця, достатньо стійка увага, достатній обсяг оперативної пам’яті, сприятливі особистісні особливості — усі ці показники покращують аудіювання та сприяють зменшенню втрат інформації.

З метою визначення індивідуальних особливостей аудіювання використовується метод «Побудови профілю слухача», що дозволяє проаналізувати свої власні