1,263 кг.

(обратно)

78

Династія узбецьких ханів, нащадків Шейбана — внука Чінгісхана, брата Батия; держава Шейбанідів — феодальна держава в Середній Азії 1500–1598 років із столицею в Самарканді, з 1560 року — в Бухарі.

(обратно)

79

«Дива творінь» (араб.).

(обратно)

80

Челебі — шаноблива, ввічлива назва чоловіка, звертання, пан (тур.).

(обратно)

81

Ат-майдан — «Кінський майдан», на якому збиралися яничари, коли підіймали повстання (відсутню примітку додано верстальником).

(обратно)

82

Килич Алі-паша (1496–1587) — міністр морського флоту Османської імперії.

(обратно)

83

Фалака — знаряддя для покарання, дерев'яний брус, до якого прив'язували ногами, а потім били палицями по п'ятах.

(обратно)

84

Монограма султана.

(обратно)

85

Хамсе (букв. П'ятерниця) — в тюркомовних народів великий за обсягом поетичний твір, що складається з п'яти великих поем за традиційними східними мотивами, написаних одним розміром

(обратно)

86

Перша літера арабського алфавіту.

(обратно)

87

Друга літера арабського алфавіту.

(обратно)

88

У тюркомовних народів оповідний вірш або поема про важливі суспільно-політичні події, подвиги героїв, пов'язані з ісламом, а також за мотивами «Тисячі й однієї ночі», на сюжети, запозичені з поеми Нізамі «Маджнун і Лейла» та ін.

(обратно)

89

Третя літера арабського алфавіту.

(обратно)

90

Гюнкар (повелитель, владика) — титул османського султана.

(обратно)

91

Тамбур — східний шестиструнний щипковий музичний інструмент.

(обратно)

92

Ферадже — верхня жіноча накидка; легка верхня одежина в Мевлеві.

(обратно)

93

Мінтан — верхня сорочка.

(обратно)

94

Кияфет — зовнішність, вбрання, кияфетнаме — описання зовнішності (араб., тур.).

(обратно)

95

Каракоюнлу — об'єднана держава туркменських племен, яка виникла в другій половині XIV ст. на сході Анатолії.

(обратно)

96

Аккоюнлу — держава туркменських племен на північному сході Анатолії (кінець XIII — початок XIV ст.).

(обратно)

97

Отлукбелі — місто на північному сході Анатолії.

(обратно)

98

Султан Мехмед Фатіх (Мехмед II Завойовник) — турецький султан, роки правління: 1451–1481. Султан Мехмед Фатіх уславився завоюванням Константинополя в 1453 році.

(обратно)

99

Султан Сулейман Кануні (Сулейман Пишний) — турецький султан, що управляв Османською імперією з 1520 по 1560 рік. Роки правління Сулеймана Пишного вважаються розквітом держави Османів.

(обратно)

100

Хутбе, хутба — проповідь імама, яку він виголошує в мечеті на свята та в п'ятницю.

(обратно)

101

Улугбек Мухаммед Тарагай (1394–1449) — узбецький астроном і математик. У 1409 році був проголошений володарем Самарканда, з 1447 року — главою династії Тимуридів.

(обратно)

102

Сааді (1213/19, Шираз — 1292, там само) — класик персько-таджицької літератури, філософ-суфій. Понад двадцять років мандрував в одязі дервіша мусульманськими країнами. Основні твори — ліричні газелі, зібрання віршів «Бустан» («Плодовий сад»), «Гулістан» («Сад троянд», у прозі та віршах).

(обратно)

103

«Махзен-і Есрар» — «Скарбниця таємниць» (перс.).

(обратно)

104

Хюрмюз — давній бог іранців.

(обратно)

105

Мевляна — так називали Джеляледдіна Румі (1207–1273), видатного поета-суфія. Переважно писав перською мовою, хоча збереглися деякі його твори й давньотуркменською.

(обратно)

106

Султан Хусейн Байкара ібн Мансур (1438–1506) — останній з відомих правителів династії Тимуридів.

(обратно)

107

Малікіти — прибічники малікізму, мусульманської школи права, заснованої у VIII ст. юристом-богословом Маліком.

(обратно)

108

Ханбеліти — прибічники ханбелізму, найсуворішої з чотирьох шкіл у сунітському правознавстві.

(обратно)

109

Абу Ханіфі — засновник ханафізму, школи сунітського правознавства, яка вважається менш ригористичною, ніж інші.

(обратно)

110

Шафіїти — прибічники мусульманської юридичної школи шафіїзму, заснованої на початку IX ст. юристом-богословом ал-Шафі.

(обратно)

111

Тут і далі мається на увазі матрац на підлозі, оскільки тогочасні турки спали на підлозі.

(обратно)

112

«Книга про стани та зупинки» (араб.) — середньовічний мусульманський трактат про життя після смерті.

(обратно)

113

Ханим — шанобливе звертання до жінки (тур.), султан-ханим — султанша.

(обратно)

114

Шейхуліслам — найвища духовна особа в Османській імперії.

(обратно)

115

Фетва — в ісламі — рішення найвищої духовної особи або ж муфтія про відповідність тих чи інших дій Корану та шаріату.

(обратно)

116

Джумартесі — субота (тур.).

(обратно)

117

Чаршамба — середа (тур.).

(обратно)

118

Диван (перс. запис, книга) — у класичних літературах Близького та Далекого Сходу — поетична збірка одного автора чи збірник кількох авторів, де в межах певних жанрів в абетковому порядку розташовуються ліричні поезії. Кожен поет мусив мати бодай один диван.

(обратно)

119

Мухаммєд Сулейман-огли Фізулі (1494–1556) — азербайджанський поет. Писав азербайджанською, перською й арабською мовами. Автор класичних газелей, касид, рубаї.

(обратно)

120

Юсуф — у мусульман біблійний Йосип, син Якова.

(обратно)

121

«Юсуф і Зюлейха» — літературно-фольклорна пам'ятка багатьох народів Сходу, створена за мотивами біблійно-коранічної легенди про Йосипа (Юсуфа), сина Якова.

(обратно)

122

Ункапани — район на європейському боці Босфору.

(обратно)

123

Комо — озеро на півночі Італії.

(обратно)

124

Іса — в мусульман Ісус.

(обратно)

125

Калям — перо з очерету.

(обратно)

126

«Розрізнення» — двадцять п'ята сура Корану.

(обратно)

127

«Перенесення вночі» — сімнадцята сура Корану.

(обратно)

128

Азраїл — в ісламі — янгол смерті.

(обратно)