Литвек - электронная библиотека >> народ Російський >> Народные сказки >> Російські казки >> страница 52
вівця на боку конає, а її шкура зідрана остигає. Повернувся до пана. Пан його питає:

— Чи не бачив чого?

— Ай, пане, добра вівця! Уся надірвалась, а вовкам не піддалась.

Чоловік три сотеньки отримав, сидить тепер, панові казочки розказує, а три сотеньки в кишені лежать.

Російські казки. Иллюстрация № 45

Примітки

1

Чорнушка — трав’яниста рослина, насіння якої використовують як прянощі у випіканні хліба. — Прим. пер. (тут і далі).

(обратно)

2

Бердо — одна з основних частин ткацького верстата; гребінь, через який пропускають нитки основи.

(обратно)

3

Дроги — віз.

(обратно)

4

Соха — плуг для орання землі.

(обратно)

5

Шворінь — стрижень, що слугує вертикальною віссю передка у візку.

(обратно)

6

Прядиво — волокна зі стебел конопель, які добувають тривалим вимочуванням (до двох років) конопляної маси у проточній воді. Волокна конопель відзначаються особливою міцністю.

(обратно)

7

Сажень — давня східнослов’янська міра довжини, що дорівнювала трьом аршинам (2,13 м).

(обратно)

8

Ширинка — коротке полотнище тканини на всю ширину; хустка, рушник, скатерть (зазвичай із вишивкою).

(обратно)

9

Проскура — у православному культі пшеничний хлібець із крутого тіста, який використовують у релігійних обрядах.

(обратно)

10

Мичка — пучок вичесаного льону, конопель чи вовни, підготовлений до прядіння.

(обратно)

11

Проскурниця — жінка, яка займається випіканням проскур.

(обратно)