Габсбург — Карл — вже два дні як заявив про зречення від престолу. — Карл І (1887–1922), імператор Австрії і король Угорщини з династії Габсбургів. У ході революції 1918 р. 11 листопада зрікся престолу в Австрії, а 13 листопада — в Угорщині.
(обратно)
477
Геть війну! (нім.) — Ред.
(обратно)
478
До тюрми! (угор.) — Ред.
(обратно)
479
До штабу! (угор.) — Ред.
(обратно)
480
«Тореадор! Сміливіш в бій!» — арія Тореадора з опери французького композитора Жоржа Бізе (1838–1875) «Кармен» (1874).
(обратно)
481
Коростівці — село Жмеринського району Вінницької області.
(обратно)
482
Чоп — місто в Закарпатській області, великий залізничний вузол на кордоні з Чехословаччиною і Угорщиною.
(обратно)
483
По шосе від Ружави, Браїлова, Северинівки, шляхами від Станіславчика, Сербинівців, Жуківців, дорогами з Межирова, Тартака і Потоків… — села Жмеринського району Вінницької області.
(обратно)
484
… Тиса-Фюред під Дебреценом… — місто в Угорській Народній Республіці.
(обратно)
485
… круппівська польова тридюймівка… — тобто гармата, виготовлена на металургійних заводах німецького концерну Круппа, заснованого в 1811 р.
(обратно)
486
Торрічеллієва порожнеча — безповітряний простір над вільною поверхнею рідини в закритій зверху посудині. Її відкрив і пояснив італійський фізик і математик Еваиджеліста Торрічеллі (1608–1647).
(обратно)
487
— Хрисанф? — закричав блідий Макар. — Ти розумієш? Треба щось робити! — У книжці «Я вибираю літературу», в розділі «Як я був санітаром» (с. 139–142), Ю. Смолич писав: «Саме за таких обставин і почалась моя робота санітаром… знайшлись ті, хто не міг змиритися з катастрофою, в кого серце розривалось від жалю за нещасних людей, що роки вигорювали в нелюдських умовах полону, а тепер гинули на порозі рідного дому. Нас було не так і багато спочатку — кілька студентів, гімназистів і гімназисток, кілька робітників з депо чи з вагонних майстерень, телеграфіст та ще актор і актриса з театру, який не діяв. Мені навіть запам'ятались їх прізвища: актор — Скалов, актриса — Колібрі. Так, страшно навіть згадувати тепер про ті перші дні «санітарування»… Ці події та епізоди з них ввійшли в канву мого роману «Вісімнадцятилітні»… В епізодах, що проходять в романі, майже немає домислу — хіба що там, де виникла потреба пов'язати цю розповідь з діями героїв роману. Але загалом для мене, автора, ці частини роману — ніяка не белетристика: там записано майже точнісінько все так, як воно відбувалось».
(обратно)
488
Галицькі усуси — «українські січові стрільці»… — військові підрозділи, що їх створив 1914 р. під час першої світової війни австро-угорський уряд за допомогою буржуазно-націоналістичної «Головної української ради» і уніатської церкви, які прагнули відірвати Україну від Росії і передати її під протекторат Німеччини. Формувалися в основному з представників західно-української буржуазії та куркульства і частково з селян, введених в оману націоналістичною пропагандою. Входили до складу австро-угорської армії. Під час австро-німецької окупації України 1918 р. допомагали окупантам боротися проти повстансько-партизанського руху українських трудящих. У листопаді 1918 р., після розпаду Австро-Угорщини, припинили своє існування. Окремі загони «українських січових стрільців» ввійшли до складу Української галицької армії і стали опорою контрреволюційного «уряду» «Західноукраїнської народної республіки».
(обратно)
489
В Севастополі висадився англійський десант. В Одесу прибули щойно французи, англійці і греки. — Йдеться про інтервенцію Антанти на Півдні Росії, яка здійснювалася Великобританією, Францією, Румунією, Польщею, Югославією з метою ліквідації Радянської влади, поновлення капіталістичного ладу в Росії. 24 листопада 1918 р. Інтервенти захопили Севастополь, 26–28 листопада Одесу. Вони встановили режим терору, разом із петлюрівцями і білогвардійцями здійснювали каральні операції, грабували народне багатство. Окупація Севастополя тривала до 11 квітня 1919 p., Одеси — до 6 квітня і була ліквідована внаслідок успішних бойових дій радянських військ, а також відмови французьких солдатів і матросів воювати проти Радянської республіки, виступів міжнародного пролетаріату з вимогою припинити інтервенцію проти Радянської Росії.
(обратно)
490
Ла-Манш і Па-де-Кале — протоки між Великобританією і материком, з'єднують Північне море з Атлантичним океаном.
(обратно)
491
Дрезина — невеликий візок, який приводиться в рух вручну або двигуном внутрішнього згорання. Назва походить від прізвища німецького винахідника К. Ф. Дреза (1785–1851).
(обратно)
492
Розумієте? (франц.) — Ред.
(обратно)
493
Держава — це я! — Цей вираз приписується французькому королю Людовіку XIV(1638–1715), правління якого було апогеєм французького абсолютизму.
(обратно)
494
Дредноут — застаріла назва важких великих броньованих кораблів з далекобійною артилерією.
(обратно)
495
… президента Річарда Пуанкаре… — Йдеться про Раймона Пуанкаре (1860–1934) — президента Франції в 1913–1920 pp., який здійснював мілітаристську політику (за що був прозваний «Пуанкаре-війна»).
(обратно)
496
… короля Англії, Георга Чотирнадцятого… — Мається на увазі англійський король Георг V (1865–1936).
(обратно)
497
Бікфорд (бікфордів шпур) — вогнепровідний повільно тліючий фітиль з пороховим осердям, застосовується для вибуху капсуля-детонатора (назва походить від прізвища англійського інженера У. Бікфорда).
(обратно)
498
«Гей, на горі та й женці жнуть…» — слова української народної історичної пісні.
(обратно)
499
Дорошенко Михайло (?-1628) — гетьман реєстрового козацтва (1625–1628).
(обратно)
500
… пушку «берту»… — німецьку важку далекобійну гармату.
(обратно)
501
Бірзула — до 1935 р. назва м. Котовська Одеської області.
(обратно)
502
В Німеччині буяло спартаківське повстання. — Йдеться про революційні виступи під керівництвом німецького пролетаріату, очолюваного революційною організацією німецьких лівих соціал-демократів «Союз Спартака» в листопаді 1918 р. Буржуазія розгромила революційний рух, по-звірячому були вбиті вожді німецького пролетаріату, організатори