Славне минуле

Запорізька Січ (коротка хронологія)

Назва

Роки

Причини зникнення

Томаківська

I половина 16 ст. - 1593

Зруйнована кримськими татарами

Стара (Базовлуцька, Чортомлицька)

1593-1709

Зруйнована царськими військами

Олешківська

1711-1728

Перестала існувати в результаті повстання козаків

Нова

1734-1775

Ліквідована Катериною II

Задунайська

1775-1828

Перестала існувати в результаті повстання козаків на чолі з отаманом Гладким

Азовське козаче військо

1829-1865

Ліквідоване царським урядом

Козацтво та гетьманщина

Козацтво

З‘явилося в Україні у 15 ст. Сформувалося переважно з селян та міщан, які тікали у малолюдні місця, де ставали вільними людьми. У 40-х роках 16 сторіччя заснували Запорізьку Січ – своєрідну демократичну козацьку республіку: за кожним козаком визнавалися рівні права на користування земельними угіддями та на участь у військовій раді. Існувало до початку 19 ст.

Козацьке право

Звичаєві норми, на яких грунтувався порядок виборів кошової, курінної, паланкової старшини, порядок судочинства тощо.

Козацька рада

Орган самоуправління - загальні козацькі збори. На них вирішувалися усі питання як внутрішньої, так і зовнішньої політики; адміністративні, судові та військові справи; на них обирали і скидали гетьманів (на Січі – кошових отаманів). З 60-х років 17 ст. у зв‘язку з обмеженням Москвою автономії Лівобережної України К.р. поступово втратила своє первісне значення. Вона набула характеру урочистої церемонії обрання на гетьмана призначеної царським урядом особи. Після ліквідації гетьманщини у 1734 р. не скликалася.

Січові К.р. діяли до повного зруйнування Запорізької Січі.

Козацькі суди

Існували на території Лівобережної України в 16-18 ст. (Генеральний, полкові, сотенні, сільські). Застосовували як норми звичаєвого права, так і норми законів.

Гетьманщина

Назва Лівобережної України, яка користувалася певною автономією після 1667 р. Проводячи гнобительську політику, централізацію державного апарату, посилення національного гніту Москва поступово обмежувала права Г.

В 1722-1727 і 1734-1750 р. р. частково, а в 1764 р. остаточно скасувала посаду гетьмана. В 1981 р. царський уряд ліквідував суспільно-політичний устрій Г., замінивши його загальнодержавним устроєм Російської імперії.

Гетьман

В 16-17 ст. – ватажок козацтва, а в 17-18 ст. – воєначальник козацького війська і правитель України. Спочатку обирався на загальній козацькій раді, а пізніше – призначався або затверджувався царським урядом.

Наказний гетьман

Особа, що тимчасово обіймала посаду гетьмана. Н.г. призначався для заступництва гетьмана, коли той вирушав у похід, або очолювання війська, коли гетьман залишався у своїй резиденції.

Булава

Символ влади в 16-18 ст. Її урочисто вручали кожному новообраному гетьману представники козацької старшини. Разом з булавою той отримував рангові маєтності.

Бунчук

Військова регалія у вигляді палиці з прикрашеною пасмами кінського волосся, китицями кулею на верхньому кінці. У гетьмана – символ влади.

Генеральна старшина

Найвища адміністрація. До її складу входили: генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний підскарбій, генеральний писар, генеральні осавули(зазвичай два), генеральний хорунжий і генеральний бунчужний.

Генеральна військова канцелярія

Центральна установа гетьманської адміністрації з середини 17 ст. до 1764 р. До її відання входило управління політичними, військовими, адміністративними, судовими, фінансовими, господарськими справами. У 1722 році права Г.в.к. Москва обмежила. Припинала діяльність, коли царизм остаточно ліквідував автономний устрій України.

Генеральна скарбова канцелярія

Найвищий фінансовий орган гетьманської адміністрації. Відала військовим скарбом, оподаткуванням і стягненням з населення зборів, фінансувала адміністративно-військові установи тощо. Очолював генеральний підскарбій.

Генеральний обозний

Виборна службова особа, яка обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад. Керував артилерією, організацією війська тощо.

Генеральний писар

Службова особа, котра очолювала генеральну військову канцелярію і вела справи гетьманської адміністрації. Іноземці величали Г.п. канцлером, зважаючи на його важливу роль у суспільно-політичному житті країни.

Генеральний бунчужний

Виборна особа, яка займала одну з найвищих посад при гетьмані і належала до генеральної старшини. Крім основного обов‘язку – берегти і захищати (на війні) – бунчук, виконував доручення, що стосувалися судових справ, дипломатичних зносин тощо.

Козацька старшина

Керівна верхівка козацтва. Обиралася на козацькій раді. У 1785 р. царський уряд ліквідував К.с. як окрему станову групу, зрівнявши її з дворянством.

Січова військова рада

Найвищий орган влади у Запорізькій Січі. Право брати у ній учвсть мали усі козаки.

Рангові маєтності

Земельні володіння, що надавалися гетьманом козацькій старшині “на ранг”, тобто як винагорода за службу на час перебування на виборній посаді.

Полк

Адміністративно-територіальна і військова одиниця, створена у 1648 р.

На Слобідській Україні: Ізюмський, Острозький, Охтирський, Сумський, Харківський.

На Лівобережній Україні: Гадяцький, Київський, Лубенський, Миргородський, Ніжинський, Переяславський, Полтавський, Прилуцький, Стародубський, Чернігівський.

На Правобережній Україні: Білоцерківський, Брацлавський, Вінницький, Канівський, Корсунський, Уманський, Черкаський, Чигиринський та інші.

Ліквідовані царським урядом.

Полкова рада

Орган полкового самоврядування в реєстровому, а пізніше – городовому козацькому війську.

Полкова старшина

Орган управління полком. Під керівництвом полковника здійснювала адміністративну, військову та судову владу на території полку. До складу входили полковий обозний, полковий писар, полковий осавул, полковий суддя, полковий хорунжий. Перестала