Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист Яв 1/11-5085 від 23 червня 2011 р.)

Рекомендовано до друку вченою радою Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (протокол № 7 від 22 лютого 2011 р.)

Рецензенти:

Н.О. Гуторова — академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор;

А.В. Савченко — начальник кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор;

М.Г. Пінчук — суддя Верховного Суду України, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, генерал-лейтенант юстиції

Колектив авторів:

Г.М. Анісімов, кандидат юридичних наук, доцент — розділи II, IV, розділ VI (у співавт. з В. І. Касинюком); Ю.П. Дзюба, кандидат юридичних наук, доцент — розділ VIII (у співавт. з М.І. Пановим), розділи IX, X; B.І. Касинюк, кандидат юридичних наук, доцент — розділ V, розділ VI (у співавт. з Г.М. Анісімовим); М.І. Панов, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор — вступ, розділ I, розділ VIII (у співавт. з Ю.П. Дзюбою); C.О. Харитонов, кандидат юридичних наук, доцент — розділи III, VII

Вступ

Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, згідно зі ст. 17 Конституції України, є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави. Організація і порядок діяльності Збройних Сил, усіх інших військових формувань України та правоохоронних органів визначаються законом. Від стану законності та військового правопорядку у Збройних Силах та інших військових формуваннях, що діють відповідно до законодавства України, залежить ефективність виконання покладених на них конче важливих державних завдань. Військові статути, окремі закони та підзаконні нормативно-правові акти в цілому досить чітко і достатньо повно регламентують усі сфери життя та діяльності Збройних Сил, інших військових формувань і правоохоронних органів України. На військовослужбовців покладається обов’язок неухильного дотримування Конституції України, законів і підзаконних актів, Військової присяги, наказів командирів (начальників). Усе це багато в чому визначає специфіку та якість функціонування суспільних відносин у сфері несення військової служби, а також особливості й суспільну небезпечність правопорушень, у тому числі й військових злочинів, що на них посягають.

У навчальному посібнику розглядаються як загальні питання кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення військової служби (аналізуються їх об’єктивні та суб’єктивні ознаки), так і проблеми кваліфікації цих злочинів, відмежування від суміжних, у тому числі «загальнокримінальних» злочинів, а також від діянь, що не є злочинними.

Видання ґрунтується на чинному законодавстві України, що регламентує порядок несення військової служби, кримінальному законодавстві України, зокрема на нормах розділу XIX Особливої частини Кримінального кодексу України «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» (статті 401–435), нормах Загальної частини КК, а також окремих нормах Особливої частини КК України 2001 р.^[1].

Посібник складається із 10-ти розділів. У 1-му з них розглядаються поняття, система та види військових злочинів; 2-й присвячений аналізу злочинів проти порядку підлеглості і військової служби; 3-й — злочинам проти порядку проходження військової служби; 4-й — злочинам проти порядку збереження та користування військовим майном; 5-й — злочинам проти порядку експлуатації військової техніки; 6-й — злочинам проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб; 7-й — злочинам у сфері охорони державної таємниці; 8-й — військовим злочинам у сфері службової діяльності; 9-й — злочинам проти несення військової служби на полі бою та в районі бойових дій; 10-й — військовим злочинам, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями і договорами.

Для зручності користування навчальним посібником до його змісту включено текст відповідних статей розділу XIX Особливої частини КК, що передбачають кримінальну відповідальність за військові злочини. Кожний розділ завершується контрольними запитаннями, знання яких повинно свідчити про засвоєння матеріалу, викладеного у посібнику.

Теоретичним підґрунтям роботи є наукові праці (а також відповідні розділи коментарів до КК та підручників) з кримінального права, у тому числі присвячені проблемам кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення військової служби. Емпіричною базою посібника є окремі кримінальні справи, які були розглянуті судами України відносно військовослужбовців, що вчинили злочини проти встановленого порядку несення військової служби, передбачені розділом XIX КК.

Видання призначене для студентів і курсантів вищих юридичних навчальних закладів при вивченні курсу «Кримінальне право. Частина Особлива» та спецкурсу «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)». Воно може бути використане працівниками органів досудового слідства прокуратури, судів при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ, а також розраховане на військовослужбовців, які повинні знати й неухильно виконувати кримінально-правові заборони і приписи.

Розділ І. Поняття, система і види військових злочинів

§ 1. Поняття військових злочинів

Стаття 401. Поняття військового злочину

1. Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

2. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені