Росією, як завдання найближчого періоду висуває благополучне проведення свого національного човна серед всіх підводних каменів історичного моменту.

ПОПЕРЕДНИКИ ЗАЛИШИЛИ ПОМІТНИЙ СЛІД, з інтерв’ю В. Абдураїмова Л. Рябчикову

– Якою ідеологічною спадщиною ви керуєтесь у своїй діяльності?

– Своїм ідеологічним базисом вважаємо праці видатного просвітителя Сходу, великого громадянина Криму Ісмаїл-бея Гаспринського, який закликав до єднання народи півострова в ім’я процвітання і благополуччя всього його населення.

Наша попередниця– партія Міллі Фірка, заснована, як свідчать документи, в 1918 році,– підготувала і провела парламентські вибори другого курултаю кримськотатарського народу, де одержала 35 місць із 45. Члени ЦК партії Сеїтджеліль Хаттатов, Бекір Чобан-заде, Халіль Чапчахчі та інші, крім тих, хто виїхав за кордон, у пору сталінських репресій були засуджені і розстріляні. Незважаючи на короткий строк своєї діяльності партія залишила помітний слід в історії народу і Криму. І це теж зобов’язує нас йти демократичним шляхом, діяти активно і наступально.

ЗАГАЛЬНОТЮРКСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ, з довідки «Наш Баку» на ourbaku. сom

Бекір Чобан-заде – один з фундаторів азербайджанського мовознавства. Але його наукова концепція має ширше загальнотюркське значення. Він пише і видає «Методику викладання тюркської мови і літератури» в двох частинах, близько десятка науково-методичних статей. Серед його спадщини роботи з азербайджанської, узбецької, татарської, кумицької, балкарської, киргизької літератур.

Наукова діяльність Б. В. Чобан-заде, що почалася в Криму і продовжувалася в Баку, була надзвичайно успішною.

Напередодні загибелі, вже зломлений тортурами, учений так її охарактеризував:

1. Я є першим професором на Радянському Сході в своїй спеціальності, удостоєним цього звання радянською ж владою і читав перші лекції рідними мовами народів цих країн. Мною вперше розроблені університетські курси з своєї спеціальності.

2. За весь період моєї наукової діяльності мною написано приблизно сто п’ятдесят (150) наукових робіт, з яких minimum сто (100) є першими спробами наукового обґрунтування проблем азербайджанської мови і літератури азербайджанською мовою. Більшість цих робіт і тепер не втрачають свого наукового значення.

3. Мною підготовлені сотні фахівців мовознавців і літературознавців майже на порожньому місці; серед цих моїх учнів є десятки висококваліфікованих наукових працівників-доцентів і асистентів, які зарекомендували себе своїми науковими роботами за межами своєї країни.

ХОДЯЧОМУ – ПУТЬ, з статті Р. Чубарова і Ю. Тищенко «Кримська автономія. Витоки і перші кроки становлення на новому етапі (1991-1992)»

Члени Керченського повітового комітету РКП (б) наполягали на включенні Криму до складу Української Радянської Республіки, «беручи до уваги географічне положення і економічні зв’язки». Визначні представники кримськотатарської інтелігенції, які працювали в радянських органах – А. Озенбашли, Б. Чобан-Заде, Хаттатов та інші – пропонували утворити Кримську автономну республіку, але надати їй права «повної автономії»: самостійні зносини з закордоном, ведення зовнішньої торгівлі тощо. Завершальна точка у визначені форми державного устрою Криму та включення його у склад РРФСР була поставлена спільною постановою ВЦВК та РНК «Про Автономію Кримської Радянської Соціалістичної республіки» прийнятою 18 жовтня 1921 року.

Перша Конституція автономії була затверджена 7 листопада 1921 року на І Всекримському установчому з’їзді Рад. Це був той період, коли щойно встановлена радянська влада прийняла курс на вирішення національних проблем, що дісталися їй від зруйнованої Російської імперії, шляхом створення національно-державних і національно-територіальних утворень різних рівнів. В цих утвореннях передбачалася можливість розвитку національних мов і культур, розширення представництва національних кадрів в управлінському апараті.

ПРОЛИТИСЯ ЖИТТЄДАЙНИМ ДОЩЕМ, статті В. Бушакова «Вірш Бекіра Чобан-заде «Bulutlar» і хмари як образи-символи в міфології та літературі»

У міфологіях народів світу хмари символізують небо, повітря, дощ, родючість. У Біблії хмара служить символом присутності Бога серед єврейського народу під час виходу з Єгипту. У скандинавів хмари служили бойовими кіньми войовничим дівам валькіріям. Важливе значення поняття хмари (yun) має в китайській культурі.

У знаменитому вірші «Bulutlar» («Хмари»), що став народною піснею, видатний кримськотатарський поет і вчений Бекір Ваган огли Чобан-заде, який перебував 1919 року у Будапешті, звертається до хмар, для яких на відміну від людини не існують земні перешкоди, з проханням віднести його на батьківщину або доплисти до кримських гір і степів і, вилившись там дощем, передати звісточку матері й сестрі, принести звістку з рідного краю. Рядки вірша пронизані тугою за батьківщиною та рідними людьми.