милі без жодного повороту. І буває, що на сорокамильному перегоні поїзд двадцять п’ять разів з рейок сходить. Я побував там місяць тому, підміняв хворого інспектора. Він мене попросив розшукати в лісі двох волоцюг.
— Двох? — сказав Пайкрофт. — Не заздрю я другому, якщо тільки…
— Після війни в тих краях багато волоцюг розвелося. Інспектор сказав, що цих я знайду біля М’Біндської вітки, де вони дожидають нагоди поїхати на північ. Він, бачте, лишив їм трохи харчів і хініну. Я виїхав на поїзді з ремонтною бригадою. Вирішив їх розшукати. Один стояв коло глухої колії на початку бічної вітки, а другий сидів навпочіпки й дивився на нього знизу.
— Допомогли ви їм чим-небудь? — спитав Прічард.
— Допомогти я вже не міг нічим, хіба що поховати. Там, бачте, пройшла гроза, і обидва вони були мертві й чорні, як вугіль. Від них, бачте, нічого не лишилось, саме вугілля. Коли ми попробували зрушити їх з місця, вони розпались на шматки. У того, що стояв, були штучні зуби. Я зразу це помітив, бо зуби блищали в чорноті. Він теж розпався, як і його товариш, що сидів навпочіпки, — обох дощ наскрізь промочив. Після того як обидва згоріли, обернулись на вугіль. І ще — я тому й питав за прикмети — у того, що мав штучні зуби, було татуювання на грудях і коло пліч — корона і якір, обвитий ланцюгом, а зверху — літери М. В.
— Це я бачив, — квапливо підтвердив Пайкрофт. — Усе точно.
— Але ж від нього самий вугіль лишився? — спитав Прічард, здригаючись.
— Знаєте, як на спаленому листі виступають білі рядки? Ну, ось і там, бачте, щось таке було. Ми поховали останки, і я взяв собі… Але він був ваш друг.
Містер Хупер вийняв руку з кишені — порожню.
Прічард на мить затулив обличчя долонями, мов злякана дитина.
— Наче зараз бачу її в Хауракі! — промурмотів він. — І ті бантики на пляшках. «Адо», — каже вона племінниці… О Боже!..
співали учасники пікніку, дожидаючи поїзда на станції Ґленґаріф.
— Не знаю, що ви про це думаєте, — сказав Пайкрофт, — але я бачив його обличчя цілих п’ять вечорів підряд, а тому хочу допити пиво й подякувати Богові за те, що цей чоловік помер!
Банджара — торговець збіжжям. бадмаш — негідник; про дітей — шибеник. банао — дурисвітство. банія — крамар, часом і лихвар. Бапребап! — здивований або скрушний вигук. бара-малум — старший помічник капітана; дослівно — «дуже тямущий». басті — селище, передмістя, міська дільниця. бат — мова, слово. бахадур — герой, богатир; додавалося до титулів вищих англійських офіцерів. бахут ачча — дуже добре. бгішті — водонос. бгуса — полова. боло — скажи, говори. бурка — довга чадра, що вкриває всю постать магометанки.
Гуру — духовний учитель; тут ідеться про жерця.
Ґазі — у магометан назва воїнів, захисників віри. ґопі — пастушка.
Дакайт — розбійник. дакайство — розбійництво. данґрі — цупка синя бавовняна тканина; тут — штани з такої тканини. дгака — криваво-червона квітка. деодар — гімалайський кедр. дехка — бач. джаду — чаклування. джайна, джайнізм — одна з індійських релігій, близька до буддизму. джальді — хутко. джаханнум ке муафік — яку пеклі. джібунвал — баковий матрос. джхіль — озеро. дут — іди.
Занан — жіноча половина дому.
Ікка — візницька бідка.
Котваль — начальник міста або міської варти. кос — індійська міра відстані, близько 4 км. кулі — служники. кхервари — одна з народностей Індії.
Лакрі — дрючок. лакх — сто тисяч. лашкар — матрос. лінгва-франка — суміш португальської з малайською. лота — круглий мідний глек. Ля Іллаха іль Аллах! — Нема Бога, крім Аллаха! (Побожний вигуку магометан).
Малум — розуміти. мантра — молитва або заклинання. мата — віспа. махаджан — лихвар. махаут — погонич слонів. мемсахіб — тобто біла пані (мем — скорочене звертання «мадам»).
Нума — різновид дерева.
Пака — тривкий. панкха — велике підвішене віяло. парда-нішін — дослівно: «та, що за завісою», тобто заміжня. парії — найнижча каста в Індії. патани (пантани) — нащадки афганців з війська мусульманських завойовників; жили переважно на північному заході Індії. Тут — дикі розбійники з гір. пахарі — народність на заході Гімалаїв, дослівно «горяни». піпал — фігове дерево.
Рао — те саме, що раджа, князівський титул в Індії. Рао-сахіб — пан раджа.
Самджа — зрозумів. саркар — влада, уряд. сахіб — титул, що звичайно прикладається до англійців, пан. сахіб-бахадур — пан богатир (пан герой). серанґ — боцман. суур — свиня.
Тар — телеграма. тат (тату) — коник. тахіб — див.: сахіб. телі — олійники. туфан — буря, ураган.
Хавальдар — сержант у тубільних військах. Хам декхта ге! — Я пильную! хідматгар — слуга. хукка — кальян, курильний пристрій, де дим проціджується крізь воду. хуш — задоволений. Чал — їдь. чірія — пташка. чуп — мовчи. чхота — маленький. чхота-сахіб — «молодший пан», тобто помічник. Шайтан ке муафік — як чорт. ББК 84 (4Вел) К 42
В оформленні книжки використано пластику Давньої Індії
Видавець Василь Гутковський
© Редьярд Кіплінґ, текст, 2011 © Юрій Лісняк. переклад, 2011 © Василь Ґабор, автор проекту, 2011 © Андрій Кісь, худ. оформл., 2011 © ЛА «Піраміда», макет. 2011
ISBN 978-966-441-222-0 Літературно-художнє
Надвечір’я тихе літнє, козолист розкішно квітне,
Листячко не шелестить,
Сад у тиші спочиває, аромати розливає,
І з коханим дівчина сидить, —
Короткий словник іншомовних слів та виразів[107]
Адха — пів. Аллах-о-акбар! — Аллах великий! анкас — залізне слоняче стрекало. Аслі нагі! Хараб! — Це шахрайство! Партач! ахіста — поволі. аччха — добре.Банджара — торговець збіжжям. бадмаш — негідник; про дітей — шибеник. банао — дурисвітство. банія — крамар, часом і лихвар. Бапребап! — здивований або скрушний вигук. бара-малум — старший помічник капітана; дослівно — «дуже тямущий». басті — селище, передмістя, міська дільниця. бат — мова, слово. бахадур — герой, богатир; додавалося до титулів вищих англійських офіцерів. бахут ачча — дуже добре. бгішті — водонос. бгуса — полова. боло — скажи, говори. бурка — довга чадра, що вкриває всю постать магометанки.
Гуру — духовний учитель; тут ідеться про жерця.
Ґазі — у магометан назва воїнів, захисників віри. ґопі — пастушка.
Дакайт — розбійник. дакайство — розбійництво. данґрі — цупка синя бавовняна тканина; тут — штани з такої тканини. дгака — криваво-червона квітка. деодар — гімалайський кедр. дехка — бач. джаду — чаклування. джайна, джайнізм — одна з індійських релігій, близька до буддизму. джальді — хутко. джаханнум ке муафік — яку пеклі. джібунвал — баковий матрос. джхіль — озеро. дут — іди.
Занан — жіноча половина дому.
Ікка — візницька бідка.
Котваль — начальник міста або міської варти. кос — індійська міра відстані, близько 4 км. кулі — служники. кхервари — одна з народностей Індії.
Лакрі — дрючок. лакх — сто тисяч. лашкар — матрос. лінгва-франка — суміш португальської з малайською. лота — круглий мідний глек. Ля Іллаха іль Аллах! — Нема Бога, крім Аллаха! (Побожний вигуку магометан).
Малум — розуміти. мантра — молитва або заклинання. мата — віспа. махаджан — лихвар. махаут — погонич слонів. мемсахіб — тобто біла пані (мем — скорочене звертання «мадам»).
Нума — різновид дерева.
Пака — тривкий. панкха — велике підвішене віяло. парда-нішін — дослівно: «та, що за завісою», тобто заміжня. парії — найнижча каста в Індії. патани (пантани) — нащадки афганців з війська мусульманських завойовників; жили переважно на північному заході Індії. Тут — дикі розбійники з гір. пахарі — народність на заході Гімалаїв, дослівно «горяни». піпал — фігове дерево.
Рао — те саме, що раджа, князівський титул в Індії. Рао-сахіб — пан раджа.
Самджа — зрозумів. саркар — влада, уряд. сахіб — титул, що звичайно прикладається до англійців, пан. сахіб-бахадур — пан богатир (пан герой). серанґ — боцман. суур — свиня.
Тар — телеграма. тат (тату) — коник. тахіб — див.: сахіб. телі — олійники. туфан — буря, ураган.
Хавальдар — сержант у тубільних військах. Хам декхта ге! — Я пильную! хідматгар — слуга. хукка — кальян, курильний пристрій, де дим проціджується крізь воду. хуш — задоволений. Чал — їдь. чірія — пташка. чуп — мовчи. чхота — маленький. чхота-сахіб — «молодший пан», тобто помічник. Шайтан ке муафік — як чорт. ББК 84 (4Вел) К 42
В оформленні книжки використано пластику Давньої Індії
Видавець Василь Гутковський
© Редьярд Кіплінґ, текст, 2011 © Юрій Лісняк. переклад, 2011 © Василь Ґабор, автор проекту, 2011 © Андрій Кісь, худ. оформл., 2011 © ЛА «Піраміда», макет. 2011
ISBN 978-966-441-222-0 Літературно-художнє