…Лопатинський виділяє два види теології: природну, яка дає знання про Бога за допомогою
природних основ і яка є частиною метафізики, і християнську, котра спирається на Св. Писання,
Батьків Церкви і Св. Переказ і не відноситься до філософії.
ПОРТРЕТ ДОБРОЧЕСНОСТІ, з нарису М.-Ш. Фандербека «Лопатинський Федір Леонтійович»
Наше вчене коло поважає Феофілакта Лопатинського , єпископа Тверського... Це людина
всебічної освіти, знавець грецької літератури, якою займається дуже старанно і з величезним
успіхом...
Його непохитна чесність у всіх обставинах життя нагадує собою золоте століття. Одним словом,
якби чесноту можна було намалювати, то він був би її портретом.
НЕ СПІВЧУВАВ СИНОДАЛЬНОМУ УПРАВЛІННЮ, з інтернет-сайту hram.kiev.ua
Сенат виробив правила вибору і поставлення осіб в настоятелі манастирів і в єпископи, згідно з
якими блюститель Стефан Яворський з освяченим собором не мали права без згоди сенату
висвятити кого в архиєреї. Сенат явно втручався в ділянку, що належала раніше до прав
патріярших.
Стали можливими такі факти, як указ Сената місцеблюстителеві митроп. Стефану від 23 грудня
1715 р., аби місцеблюститель прибув до Петербургу з ризницею й півчими для хиротонії нових
двох архиєреїв. Але ж що до кандидатур в єпископи, то рішаючою тут була царська воля. Коли в
часі блюстительства митрополита Стефана Яворського й до відкриття Синоду на великоруських
катедрах з’явилося 15 українських ієрархів, то на це була згода і воля Петра І, хоч заслугою
митрополита була, очевидно, рекомендація на святительські катедри своїх земляків, переважно
вихованців Київської Академії.
Знані, однак, і випадки, коли місцеблюститель противився висвяченню в єпископи, а мусів
підпорядкуватися царському наказу про висвяту. Яскравим таким випадком була спроба не
допустити до єпископства ректора Київської Академії Феофана Прокоповича. Ініціяторами її були
українські богослови – ректор Московської Академії Феофілакт Лопатинський і префект тієї ж
Академії Гедеон Вишневський.
...Архиєп. Феофілакт Лопатинський не співчував синодальному управлінню і казав, що справи в
Синоді йшли гірше, ніж було за патріярхів...
Коли вступала на російський престол цариця Анна, то в складі Синоду фактично було 4 члени: архиєпископи Феофан Прокопович і Феофілакт Лопатинський , митр. Георгій Дашков і єп.
Ігнатій Смола. Указом 21 липня 1730 р. призначено було новий склад Синоду з 9 осіб, до якого з
попереднього складу увійшов тільки Феофан Прокопович. В цьому історики вбачають вплив
Прокоповича, бо коли архиепископ Феофілакт повернувся з Петербургу в Твер, і його запитали,
хто нині є в Синоді, він відповів: «Преосвящ. Феофан таких собі вибрав, що ніхто з них і слова не
сміє промовити».
КРИТИКУВАВ РОСІЙСЬКИХ НЕБОЖИТЕЛІВ, з книги С. Соловйова «Історія Росії з
якнайдавніших часів»
У справі про пасквіль на Феофана до Таємної канцелярії доправили двох ченців– Йосипа
Решилова та Іоасафа Макіївського, котрі мали стосунки з Феофілактом Лопатинським... Вони
звели наклеп на Феофілакта, переказавши його розмови з ними. Так, якось у хвилину досади він
сказав: «От тут життя: всього бійся. Коли б можна було де сховатися або хоч до Польщі виїхати...
я б радий був і цьому».
Феофілакт проговорився, що у нього є тисяча рублів..., лежать у купця Корихалова. «У мене вони
покладені на свою потребу,– говорив він,– не дай бог якої біди чи відправлять до заслання–
Корихалов не залишить».
З приводу Стефана Яворського Феофілакт говорив: «Багато зазнав він від Федоса (Яновського), і
коли б та змія більше на своєму престолі посиділа...»
З приводу поганого виховання Петра II Феофілакт хвалив старого вчителя Зейкана як людину
благочестиву: «А нині є вчитель. Остерман, та й того Долгорукі, аби не часто йому з його
величністю бачитися, усунули. А хоча б він, Остерман... і завжди був при государі, проте в
повчанні благочестя нічого доброго сподіватися, тому що він лютеранської віри. Потрібно б його
величності про те радити, та нікому. Я б і радий, та не смію...»
ЗРАДИЛИ НАБЛИЖЕНІ, з дослідження П. Знаменського «Камінь віри» і Феофілакт
Лопатинський»
«Камінь віри» для супротивників Феофана був чимось на зразок прапора, біля якого і зосередилася
боротьба богословських напрямів. На нього ж звернули увагу закордонні богослови, котрі
розраховували на залучення Росії до своїх віросповідань. ...За таких обставин, як тільки «Камінь
віри» був виданий, протестантські богослови почали його трощити, а католицькі, навпаки, -
захищати.
...Видавець «Каменя» Феофілакт і сам написав на Буддея «Апокрісис».
...Незабаром справа дійшла і до «Апокрісиса», якого автор про всяк випадок приховав. Дехто з
його наближених, підпавши під тодішні розшуки про різні заборонені зошити, видали доброго і
довірливого архіпастиря і доставили копію «Апокрісиса» до таємної канцелярії.
ДАВ ПОКАЗИ НА КОЛЕГУ, з книги М. Костомарова «Російська історія в життєписах її
найголовніших діячів»
Государиня 24 квітня дала веління заарештувати Феодосія і допитати. Наступного дня арештували
і допитали інших членів Синоду.
Тверський єпископ Феофілакт Лопатинський показав, що преосвященный Феодосій називав весь
російський народ «божевільним, нехристиянським, гіршим за турків і всяких варварів, ...атеїстами
і ідолопоклонниками; говорив, що над Церкву тиранять, тлумачив, що смертельна хвороба
государя Петра – від безмірного жіночошаленства і від Божої помсти за його посягання на
духовний і чернечий чин».
ФАТАЛЬНА ДОЛЯ, з порталу Російської православної церкви
З 1719 р. Лопатинського стали часто викликати до Петербурга, а з заснуванням Св. Синоду
включили до його складу, спочатку радником. По залишенні Московської академії Лопатинський
став архімандритом Чудового монастиря.
За