ЧАЦЬКИЙ Тадеуш

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Історик, просвітник, бібліофіл.

З шляхтянської родини.

Народився 28 серпня 1765 р. в м. Порицьку Речі Посполитої (нині – с. Павлівка Іваничівського

району Волинської області України).

Помер 8 лютого 1813 р. в м. Дубно Волинської губернії Російської імперії (нині – районний центр

Рівненської області України).

Отримав домашню освіту.

Працював інспектором шкіл Волинської, Подільської, Київської губерній (1803-1813).

Фундатор Кременецького ліцею (1805).

Член Казначейської комісії Речі Посполитої.

Співзасновник варшавського Товариства приятелів наук (1800).

Один з фундаторів одеського Польського торгового дому (1801).

Співзасновник варшавського Комерційного товариства (1803).

Досліджував можливості торгівлі з Туреччиною та Молдавією; працював над створенням точної

гідрографічної карти Польщі та Литви; пропагував збір народних пісень та переказів, як джерел

історії дохристиянської епохи.

Нашого земляка офіційно призначили продовжувачем написання «Історії польського народу» А.

Нарушевича.

Перу Ч. також належать «Замітки про польську торгівлю», «Про назву Україна й початки козаків», книги «Про литовське та польськe право» (1800-1801), «Дослідження про євреїв» (1807).

Серед друзів та близьких знайомих Ч. – М. Карамзін, Г. Коллонтай, В. Бессер, Е. Словацький, Ф.

Шайдт, Ю. Чех та ін.

***

КИЇВ ПРОКОВТНЕ,

з освітянського кредо Т. Чацького

Київ проковтне не тільки Кременець, а й Вільно.

ЛІДЕР ПРОСВІТНИЦТВА, з оцінки діяльності Т. Чацького М. Володимирським-Будановим

Кременецький ліцей став вінцем, що завершував будову просвітництва, збудовану Чацьким. За

його ідеєю, це був... заклад найвищого рівня в краї для всіх інших його навчальних закладів.

ШЛЯХЕТНИЙ ЧАЦЬКИЙ, з повісті Т. Шевченка «Варнак»

Оделся я в старое крестьянское платье, взял котомку на плечи, посох в руки и, по старой

привычке, пистолет за пазуху, поблагодарил, чем мог, моих добрых хозяев, помолился и вышел из

хаты. Старик вывел меня на кременецкую дорогу, и я, простившись еще раз со стариком, пошел по

дороге к Кременцу, думая сначала зайти в Почаев, а потом уже идти на свидание с панною

Магдаленою

Возвращаясь из Почаева, я зашел в Кременец посмотреть на к о р о л е в у Б о н у и на

воздвигавшиеся в то время палаты или кляштор для кременецкого лицея.

Мир праху твоему, благородный Чацкий! Ты любил мир и просвещение! Ты любил человека, как

нам Христос его любить заповедал!

Из Кременца пошел я через село Вербы в Дубно, а из Дубна на Острог, Корец и на Новоград-

Волынский, на берега моей родной, моей прекрасной Случи.

НАЙЛІБЕРАЛЬНІШИЙ ПОЛЯК СВОГО ЧАСУ, з розвідки Н. Римар «Тадеуш Чацький»

Він був людиною невичерпної енергії, чудового розуму, рідкісного темпераменту і шаленої

ерудиції, пристрасним патріотом і любив Польщу, що не заважало йому бути одним з

найліберальніших поляків свого часу.

У 40 років Чацький повністю «йде» в просвітницьку і культурну діяльність. Він намагається

привернути увагу польської громадськості до долі гнаних народів, внаслідок історичних причин

позбавлених ...батьківщини.

Тема історії і культури євреїв зацікавила його настільки, що він поклав на неї кілька років життя.

В процесі роботи Чацький зібрав колосальний матеріал– його бачили в бібліотеках Любліна,

Варшави, Кракова, в сховищах монастирів, він отримав доступ до Ватиканської бібліотеки,

прусський король Фрідріх-Вільгельм дозволив йому обстежувати таємний архів хрестоносців в

Кенігсберзі.

...Чацький був натурою, що дуже захоплювалася, тому він не зміг стати професійним істориком.

Можливо, це й на краще...

ЕФЕКТИВНІ МЕНЕДЖЕРИ ОСВІТИ, з дослідження Н. Сейко «Василь Каразін і Тадеуш

Чацький – фундатори вищої освіти України початку ХІХ століття»

Їхні долі складалися по-різному, але були однаково обтяжені немилістю одних можновладців та

милістю інших; вони однаково переймалися долею освіти у своєму краї і прагнули надати

максимально можливу допомогу школам, гімназіям, університетам, виконуючи роль не лише

доброчинників, але й (вживаючи сучасну термінологію) менеджерів освіти. Дворянство, шляхта

правобережних губерній та Слобожанщини, зорганізовані ними, склали фінансове підґрунтя для

діяльності навчальних закладів цих регіонів України на довгі подальші роки. Обоє просвітники

прагнули до створення у своєму краї вищих навчальних закладів – один завдяки імператорському

указові (університет у Харкові), інший – всупереч останньому (Волинський ліцей у Кременці).

На Правобережжі Адам Чарториський співпрацював у справі розбудови мережі шкільництва з

Тадеушем Чацьким. Призначений візитатором шкіл Волинської, Київської, Подільської губерній, Т. Чацький реорганізував та відкрив багато шкіл, в тому числі й на території Волині–

Житомирщини, а саме: в Овручі, Любарі та Житомирі. Загалом на Волині ним було засновано 126

парафіяльних училищ.

У 1803р. Т. Чацькому вдалося досягти угоди з католицьким духовенством про те, що при кожному

костьолі буде утримуватися парафіяльна школа... Крім цього, візитатор запропонував

реорганізувати орден василіянців з чернечого у виховний, щоб зберегти училища в Любарі та

Овручі після скасування єзуїтського ордену. У 1807р. таке рішення було затверджене російським

міністерством освіти, але розвитку не отримало за браком часу та наступом соціально-політичної

кризи внаслідок поразки першого польського повстання 1831р.

...Крім Волинського ліцею, який Т. Чацький прагнув підняти до рівня університету, він опікувався

гімназіями, початковими школами і прагнув знайти доброчинні пожертви для них.

Т. Чацький став справжнім проповідником доброчинності. Його промови й звертання,