ВОЛКОВ Олександр Олександрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Льотчик-космонавт (60/183). У Космосі перебував 1 рік 26 діб 11 годин 54 хвилини. Поза межами

човна – 10 годин 9 хвилин.

З робітничої родини. Син, Волков С, – космонавт.

Народився 27 травня 1948 р. в м. Горлівці Донецької області СРСР (нині – м. Горлівка Донецької

області України).

Закінчив Харківське вище військово-авіаційне училище льотчиків (1970), Московську військово-

політичну академію (1991).

Служив льотчиком-інструктором 810-го учбового авіаційного полку Харківського вищого

військово-авіаційного училища льотчиків (1970-1976), у загоні космонавтів (1976-1998), працював

головою виконкому Центрального комітету Незалежної профспілки військовослужбовців РФ

(1999-2000), президентом телеканалу «Муз-ТВ» (з 2000).

Льотчик-випробувач 2 класу (1981), військовий льотчик 1 класу (1982), льотчик-космонавт 1 класу

(1992).

Освоїв літаки МіГ-21, МіГ-23, МіГ-25, Су-17, Ту-134, Як-40 різних модифікацій.

Герой Радянського Союзу (1985).

Командор французького ордена Почесного легіону (1989), кавалер казахського ордена Орла 2-го

ступеня (1992), радянських орденів Леніна (1985), Жовтневої Революції (1989), Дружби народів

(1992), «За заслуги перед Батьківщиною» II ступеня (1998).

Здійснив три комічні польоти (1985; 1988; 1988). Під час першого на човні «Союз Т-14»

зістиковувався з орбітальним науково-дослідницьким комплексом «Салют-7» – «Союз Т-13».

Під час другого на човні «Союз ТМ-7» зістиковувався з науково-дослідницьким комплексом

«Мир» – «Союз Т-13». Виходив у відкритий Космос.

Під час третього на човні «Союз ТМ-13» зістиковувався з науково-дослідницьким комплексом

«Мир» – «Союз ТМ-12». Виходив у відкритий Космос.

Програмою планувалося пристикування до «Миру» нового модуля «Квант-2», проте через

затримку з виготовленням запуск відклали. В результаті, замість того, щоб прийняти модуль і

здати станцію наступній експедиції, екіпажу О. Волкова довелося законсервувати орбітальну

станцію і повертатися на Землю.

Наш земляк – почесний громадянин м. Париж (Франція).

У м. Горлівка Донецької області відкрили монумент першій в світі династії космонавтів

Волкових (2009).

Серед друзів та близьких знайомих В. – В. Васюті, Г. Гречко, С. Крикальов, Т. Мейс, В.

Джанібеков, В. Савіних, Ж.-Л. Кретьєн, В. Титов, М. Манаров, В. Поляков, С. Савицька, О. Калері,

Т. Аубакіров, Ф. Фібек та ін.

***

БЕРЕЖІТЬ ЗЕМЛЮ,

з життєвого кредо О. Волкова

Бережіть Землю!

НЕЗВИЧАЙНА ЛЮДИНА, з оцінки діяльності О. Волкова М. Бурроном

Олександр Волков – абсолютно виключна людина, його людські якості і компетентність

зачаровують кожного, хто мав щастя з ним познайомитися.

КИЦЬКИН ДІМ, з телевізійної програми О. Марченко

До Чугуївського льотного полку надійшов таємний наказ головнокомандувача із позначкою –

«довести до всього особового складу». Проте командир вирішив порушити військову дисципліну і

приховати інформацію: він боявся втратити своїх найкращих пілотів. Утім, розголос уже пішов, і

льотчики дізналися, що розпочався черговий набір до загону космонавтів...

Новачки шостого призову готувалися літати на багаторазовому кораблі «Буран». Два роки

невтомного навчання в Актюбінську, неподалік від славнозвісного полігона Капустин Яр, – і

Олександрові Волкову присвоюють кваліфікацію льотчика-випробувача першого ступеня. Аж

раптом керівництво повідомляє про зміни: розробка польотів на «Бурані» припиняється.

...Катастрофа на орбітальній станції «Салют». Без екіпажу, в автоматичному режимі, вона

перестала реагувати на команди з Землі й довільно рухалась орбітою. Треба було негайно рятувати

станцію. Володимир Джанібеков і Віктор Савіних, прибувши на «Салют», побачили страшну

картину. При температурі мінус 15 полопалися трубопроводи, вийшли з ладу прилади та системи

життєзабезпечення, що відновлювали воду й повітря... На Землі з нетерпінням чекали

повідомлень, а Васютін, Волков і Гречко готувалися вилетіти вслід за рятувальниками. Команда

«На старт!» пролунала 17 вересня 1985 року.

Тиждень уп’ятьох на станції, яку за тісноту прозвали «кицькин дім», – пройшов весело й

непомітно: дуже насиченою була наукова програма дослідів, яку вів Георгій Гречко. Волков,

Васютін та Савіних мали залишитися на «Салюті-7» іще на півроку. Причому Волков мав окреме

завдання від Міністерства оборони.

Експеримент був надсекретним – до спецобладнання не допускався навіть член екіпажу Савіних.

Несподівано з Центру управління польотами надійшов наказ – роботу припинити. Це було

особисте розпорядження Генерального секретаря ЦК КПРС. Михайлові Горбачову здавалося, що

зафіксовані поблизу орбітальної станції дії за військово-космічною програмою стали б

непотрібним подразником у відносинах СРСР і США.

...Жарти полегшують тривале перебування в замкнутому середовищі, і космонавти люблять

розиграші. Але тільки тоді, коли політ триває нормально. Коли ж на борту нестандартна ситуація –

стає не до жартів. Такі складні хвилини Волкову довелося пережити в своєму другому польоті, –

коли він вісімдесят восьмого року став командиром радянсько-французької експедиції, і в космосі

залунали його позивні «Я – Донбас».

У відкритому космосі Олександр і Жан-Лу Кретьєн мали встановити конструкцію, подібну до

великої парасолі. На нещастя металева баня ніяк не хотіла розкриватися. До того ж був ризик, що

вона зачепить і порве скафандр – а це миттєва смерть. І тоді Волков вирішив трохи поштовхати

конструкцію ногою. На станції у цей момент мало не відірвалася сонячна батарея. А француз так

втомився, що лише завдяки допомозі українця зміг повернутися на орбітальну станцію.

...Згодом на Землі були підписані Біловезькі угоди. Політикам було не до космосу. Тож